83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.03.09 р. Справа № 10/93
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання - Ярош В.В.;
за участю представники сторін:
від позивача - Климова Г. Г. - довіреність;
від відповідача - Манженков М. М. - довіреність;
від третьої особи - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Міністерства юстиції України м.Київ,
до Державного підприємства «Артемвугілля» м.Горлівка,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного казначейства України м.Київ,
про стягнення збитків у розмірі 16 622,28 грн., -
До господарського суду звернувся позивач, Міністерство юстиції України м.Київ, в інтересах Держави, з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна коксівна компанія» м.Макіївка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне казначейство України, про стягнення збитків у розмірі 16 622, 28 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кононенко проти України» від 07.12.2006 р., постанову про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби від 16.04.2007 р., копії платіжних доручень від 07.06.2007 р. № 396 на суму 926,93 грн., № 397 на суму 15 695,35 грн., постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2007 р., накази Міністерства палива та енергетики України № 769 від 28.12.2002 р., № 493 від 18.08.2004 р.
23.06.2008 р. до суду надійшла довідка Головного управління статитики у Донецькій області № 14/4-20/413 від 23.06.2008 р., з якої убачається, що Державне підприємство «Донецька вугільна коксівна компанія» вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 01.03.2007 р. (арк.27 том 1).
На підставі положень ст. 24 Господарського процесуального кодесу України за клопотанням позивача здійснено заміну первісного відповідача ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» на належного відповідача ДП «Дзержинськвугілля» (арк.42 том 1).
Представник відповідача ДП «Дзержинськвугілля» у відзиві на позовну заяву № 1-14/1360 від 21.08.2008 р. проти позовних пимог заперечував у повному обсязі при цьому посилався на наказ Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 р. № 238, за яким ДП «Артемвугілля» є правонаступником всіх прав та обов'язків пов'язаних з діяльністю його структурних підрозділів (арк.52-55 том 1).
Ухвалою суду від 16.09.2008 р. за клопотанням позивача на підставі положень статті 24 Господарського процесуального кодексу України відповідача ДП «Дзержинсьвугілля» замінено на належного відповідача ДП «Артемвугілля» (арк.96 том 1).
Представник відповідача ДП «Артемвугілля» у відзиві на позовну заяву № 12-12/15-222 від 25.10.2008 р. ( арк.105-107 том 1) проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з тих підстав, що:
· по-перше, заборгованість з заробітної плати у розмірі 938,92 грн. Кононенко була сплачена ще у 2004 р.;
· по-друге, Міністерство юстиції України пропустило трьохмісячний строк для звернення з позовом до суду;
· по-третє, чинним законодавством не передбачено можливості стягнення з боржника заборгованості у зв'язку з несвоєчасним виконанням Державною виконавчою службою судових рішень щодо стягнення грошових сум.
У подальшому відповідач доповнив свої заперечення № 12-12/15-252 від 17.12.2008 р. (арк.126-129 том 1) та посилався на ті обставни, що Міністерство юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 784 від 31.05.2006 р. наділено лише правом представництва в Європейському суді з прав людини та правом органу, який забезпечує виконання цих рішень, в той же час у позивача відсутні повноваження щодо звернень в інтересах Держави з позовами про відшкодування шкоди, оскільки відповідно до статті 2 ГПК України це право надано прокурорам та їх заступникам.
У додаткових поясненнях до суду № 12-12/15-17 від 02.02.2009 р. (том 2) позивач повідомив суд про тривалу реорганізацію ДП «Артемвугілля» протягом 2002-2005рр., після закінчення реорганізації «Артемвугілля» та приєднання до його складу Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель», решта несплаченої суми заборгованості заборгованості з заробітної плати була сплачена Кононенко Н.В.
Представник третьої особи Державного казначейства України у судові засідання не з'являвся, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений, причину неявки до суду не сповістив.
12.02.2009 р. від позивача надійшли додаткові пояснення до позову № 9-5-1126 (арк.53-56 том 2), яких позивач уточнює, що сума позовних вимог складається з 926,93 грн.- заборгованість з заробітної плати за рішенням Ц.-Міського районного суду м.Горлівки та 15 695,35 грн. - моральна шкода, яка присуджена до стягнення за рішенням Європейського суду з прав людини.
Вказане уточнення суми позову прийнято судом у порядку встановленому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст.69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
За клопотанням обох сторін термін розгляду справи неодноразово продовжувався для надання додаткових документів.
В останнє судове засідання 17.03.2009 р. представник третьої особи не з'явився, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Враховуючи положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представника третьої особи, рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до рішення Європейского суду з прав людини від 07.12.2006 р. за заявою №33851/03 по справі «Конененко проти України» з Держави на користь заявниці Кононенко було присуджено до стягнення 2 300 Євро у якості компенсації моральної шкоди та залишок боргу з заробітної плати у розмірі 926,93 грн. несплаченої за рішенням Центрально -Міського районного суду м.Горлівки у якості компенсації матеріальної шкоди (арк.8-10 том 1).
07.06.2007 р. за платіжними дорученнями № 396, № 397 заявниці було перераховано залишок заборгованість з заробітної плати у розмірі 926,93грн. та 15 695,35грн. - моральної шкоди - сума еквівалентна 2 300 Євро присуджена до стягнення за рішенням Європейського суду з прав людини станом на 07.06.2007 р.(арк.12 том 1).
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, позивач посилається на ті обставини, що рішенням Ц.-Міського районного суду м.Горлівки були задоволені позовні вимоги гр.Кононенко до Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель. За наказом Міністерства палива та енергетики України № 238 від 26.05.2005 р. ДП «Артемвугілля» є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Донецька вугільна коксівна компанія», пов'язаних з діяльністю виділених з його складу відокремлених підрозділів відповідно до розподільчого балансу. Несвоєчасна сплата ДП «Арметвугілля» заборгованості з заробітної плати гр.-ці Кононенко спричинила збитки сплачені за рішенням Європейського суду від 07.12.2006 р.
Приймаючи рішення суд враховує наступне.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень статті 106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.
28.12.2002р. за наказом Міністерства палива та енергетики України № 769 була розпочата реорганізація Виробничого об'єднання «Артемвугілля» шляхом виділення з його складу державних підприємств вугільної промисловості, у тому числі Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації замель, працівником якого була гр.-ка Кононенко, та створення на їх базі Державного підприємства «Артемвугілля» (арк.14 том 1).
18.08.2004р. відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України №493 було створено Державне підприємство «Донецька вугільна коксівна компанія».
Як убачається з пункту 7 вказанного наказу, діяльність Державних підприємств вугільної промисловості, у тому числі й ДП «Артемвугілля» була припинена шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» (арк.15 том 1).
26.05.2005р. наказом Міністерства палива та енергетики України №328 було припинено процедуру припинення діяльності державних підприємств у тому числі й ДП «Артемвугілля» та зобов'язано відновити їх господарську діяльність.
Відповідно до пунктів 3, 3.6. вказаного наказу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» була реорганізована шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів «Артемвугілля» та приєднано до ДП «Артемвугілля».
Як убачається з пункту 6 цього ж наказу, ДП «Артемвугілля» було визнано правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Донецька вугільна коксівна компанія», пов'язаних з діяльністю виділених з його складу відокремлених підрозділів відповідно до розподільчого балансу (арк.56-57 том 1).
Таким чином, суд приходить до висновку, що в процесі реорганізації підприємств вугільної промисловості, Державне підприємства «Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель» станом на травень 2005 р. увійшло до складу ДП «Артемвугілля».
У зв'язку з тим, що станом на грудень 2006 р. рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 17.11.1998 р. зі сплати заборгованості з заробітної плати гр.- ці Кононенко не було виконано у повному обсязі, залишок боргу у розмірі 926,93 грн. був сплачений заявниці Кононенко 07.06.2007 р. Державою за рішенням Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відкодування.
Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України та полягають у повному відшкодуванні потерпілому шкоди особою, яка її завдала.
При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України право на відшкодування потерпілому шкоди має також особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою.
Оскільки суд прийшов висновку, що ДП «Артемвугілля» відповідно до наказу №328 від 26.05.2005 р. є правонаступником всіх врав та обов'язків ДП «Донецька вугільна коксівна компанія», пов'язаних з діяльністю відокремлених підрозділів у тому числі й Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель, виплату заробітної плати повинен здійснювати роботодавець, позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 926,93грн., що складають решту несплаченою заборгованості з заробітної плати, обґрунтовані та підлягають задоволеню.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності повноважень Міністерсва юстиції України на заявлення вказаних позовів, оскільки вважає їх юридично неспроможними виходячи з наступного.
Стеттею 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень є Міністерство юстиції України.
Частиною 4 статті 9 цього ж Закону встановлено, що позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 Закону, звернутись до суду з відповідним позовом.
Суд також вважає, що сплив трьохмісячного терміну з дня перерахування грошових коштів гр.-ці Кононенко (07.06.2007 р.) до часу звернення позивача з позовом до суду (11.06.2008 р.) не є підставою відмови у позові, як того вимагає відповідач по справі, оскільки поняття позовної давності, принципи її застосування регламентуються Главою 19 Цивільного кодексу України, а наслідки спливу позовної давності встановлені зокрема статтею 267 цього ж Кодексу.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 15 695,35 грн., суд враховує наступне.
Як убачається з уточнень до позовних вимог від 12.02.2009 р. (арк.53-56 том 2) вказана сума є еквівалента 2 300 Євро і складає компенсацію моральної шкоди що була стягнута за рішенням Європейського суду від 07.12.2006 р. у зв'язку з невиконанням рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Центрально-міського районного суду про стягнення заборгованості з заробітної плати було прийняте 17.11.1999р. і частково виконувалось протягом 2004 р. та 2005 р.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.
Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача, в тому числі предмет та підстави позову, а також заперечення відповідача.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, яка кореспондується із способами захисту прав та інтересів, передбачених законодавством або договором.
До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виконання, зміну, чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки, наявність вини у діях (бездіяльності) відповідної особи; причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою; наявність реальної шкоди.
Відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики України протягом 2002 р.-2005 р. відбувалась реорганізація підприємств вугільної промисловості у тому числі й ДП «Артемвугілля».
Так за наказом № 769 лише у грудні 2002 р. вказане підприємство було створене.
З 01.04.2003 р. за розподільчим балансом Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель увійшло до складу ДП «Артемвугілля» (арк.57 том 2).
Наказом № 493 у серпні 2004 р. діяльність ДП «Артемвугілля» була припинена.
Наказом № 238 у травні 2005 р. його господарська діяльність відновлена.
Також суд враховує той факт, що заборгованість із заробітної плати утворилась за наслідками господарської діяльності Держаного підприємства «Управління по гасінню, профілактиці териконів та рекультивації земель» як юридичної особи і була стягнута за рішенням суду ще у 1999 р.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача щодо утворення заборгованості з заробітної плати у 1999 р., відсутність протиправної поведінки протягом 2002-2005 р. у нездійсненні ДП «Артемвугілля» систематичних платежів з погашення заборгованості з заробітної плати гр.-ці Кононенко.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людин та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.Утворення і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 15 695,35 грн. не обґрунтовані, не доведені належним чином та не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статей 11, 22, 106, 1167, 1191 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 22, 24, 32, 33, 36, 43, 49, 69, 75 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Частково задовольнити позовні вимоги Міністерства юстиції України м.Київ, заявлені до Державного підприємства «Артемвугілля» м.Горлівка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне казначейство України, про стягнення збитків у розмірі 16 622,28 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 13, ЄДРПОУ 32270533) на користь Державного бюджету України збитки у розмірі 926,93грн. у вигляді матеріальної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 13, ЄДРПОУ 32270533) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 9,27грн. та витрати по сплаті інфорамаційно-технічних послуг по забезпеченню процесу в сумі 6,58грн.
Ввідмовити у задоволенні позовних вимог Міністерства юстиції України м.Київ заявлених до Державного підприємства «Артемвугілля» м.Горлівка щодо стягнення збитків у розмірі 15 695,35грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 23.03.2009 р.
Суддя
Надруковано 4 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - 3-й особі;
1 прим. - у справу.