"18" березня 2009 р.
№ 11/86
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянув справу № 11/86 від 29.04.2008 року про банкрутство Капітанівського акціонерного товариства закритого типу “Гарант» (далі - АТЗТ “Гарант»), 26010, Кіровоградська область, Новомиргородського район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 52,
та заяву кредитора - державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України», 03038, м. Київ-38, вул. Ямська, 32,
до боржника Капітанівського акціонерного товариства закритого типу “Гарант» (далі - АТЗТ “Гарант»), 26010, Кіровоградська область, Новомиргородського район, смт. Капітанівка, вул. Смілянська, 52,
про визнання грошових вимог в сумі 33 261, 36 грн., -
від кредитора ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» - Буквич Н.А., довіреність № 20 від 13.05.2008 року, представник;
від боржника - не з'явився;
У засіданні суду приймала участь - розпорядник майна, арбітражний керуючий Білуга І.В.
Кредитор 11.09.2008 року звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 33 136, 36 грн. за договором № П-630 від 16.09.2003 р. "поставки насіння" та договором поставки насіння від 21 квітня 2003р. № П-_190 (рішення господарського суду Кіровоградської області у справах № 3/111 та № 16/87), а також 85, 00 грн. державного мита та 40, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ці грошові вимоги визнані боржником, разом з тим боржник заперечує проти того, що дані вимоги забезпечені заставою майна боржника і вважає, що ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» є кредитором четвертої черги.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши розпорядника майна та представника кредитора, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2005 року по справі № 3/111 з АТЗТ “Гарант» на користь державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України» стягнуто 31 240, 11 грн. боргу, 9 372, 03 грн. пені, 406, 12 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього стягнуто 41 136, 26 грн.
На виконання даного рішення господарським судом Кіровоградської області видано наказ від 16.05.2005 року № 3/111.
Боржником було сплачено частину боргу в сумі 17 730,22 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2005 року по справі № 16/87 з АТЗТ “Гарант» на користь державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України» стягнуто 11 477, 01 грн. боргу, 1 010, 21 грн. пені, 125, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього стягнуто 12 730, 22 грн.
На виконання даного рішення господарським судом Кіровоградської області видано наказ від 01.08.2005 року № 16/87.
Боржником було сплачено частину боргу в сумі 3 000,00 грн.
Таким чином заборгованість АТЗТ “Гарант» перед ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України" становить 33 136, 26 грн.
На забезпечення виконання договору поставки насіння № П-190 від 21.04.2003 року, між ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» та боржником, було укладено договір застави № 211 від 05.05.2003 року та додаткову угоду від 27.05.2008 року № 695. Відповідно до п. 2 договору застави № 211 від 05.05.2003 року в забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за договором поставки, АТЗТ “Гарант" надає у заставу майбутній врожай 2003 року, а саме зерно озимої пшениці у кількості 300 тонн на суму 93 940, 00 грн.
Грошові вимоги кредитора визнані боржником на загальну суму 33 136, 26 грн. Однак боржник заперечує проти того, що дані вимоги забезпечені заставою і вважає що ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» є кредитором четвертої черги, оскільки АТЗТ “Гарант» не укладало ніяких додаткових угод до договору застави від 05.05.2003 року за № 21 з ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України». Посилання ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» на додаткову угоду до договору застави від 05.05.2003 року за № 21 від 27.05.2008 року за № 695 для боржника є незрозумілим, оскільки такий документ ніколи не укладався. Також вимоги кредитора не можуть бути забезпечені заставним майном, в зв'язку з загибеллю заставного майна, оскільки погодні умови в період росту та дозрівання озимої пшениці в 2003 році були досить складними, то посіви, що були предметом застави загинули та були списані в порядку визначеному чинним законодавством. Крім того скінчився і термін дії, на який було укладено договір застави та вилучено відповідний запис з реєстру заборон відчуження рухомого майна. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
До господарського суду 12.02.2008 року кредитором подано заперечення № 138-1/8-16 від 12.02.2009 року, в яких кредитор зазначає. що відповідно до ст. 8 Закону України "Про заставу" у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо відновити знищений чи пошкоджений предмет застави. У зв'язку з цим, було повторно внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 26.12.2008 року.
Кредитором подано заяву № 138-2/11-15/7 від 16.03.2009 року про уточнення вимог, в якій просить включити грошові вимоги (заборгованість по договору поставки насіння № П-630 від 16.09.2003 року) в сумі 23 406, 04 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги (заборгованість по договору поставки насіння № П-190 від 21.04.2003 року) в сумі 9730, 22 грн. до першої черги реєстру вимог кредиторів, оскільки з метою забезпечення виконання даного договору між кредитором та боржником укладено договір застави від 25.05.2003 року за реєстровим № 211.
Матеріали справи свідчать, що заборгованість боржника перед ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України», з врахуванням часткового погашення, складає 33 136, 26 грн.
Законодавством чітко визначена черговість задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредитора, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу. Закон не покладає на кредитора обов'язок здійснення розшуку заставленого майна, а навпаки обов'язок вжиття заходів для захисту майна боржника законом покладено безпосередньо на розпорядника майна (ч. 9 ст. 13 Закону ).
Відповідно до вимог ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до вимог ст. 43 Закону України “Про заставу» у разі відчуження заставлених товарів, заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.
Припинення застави регулюється ст. 28 Закону України “Про заставу», який є спеціальним Законом, згідно якої застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, в разі загибелі заставленого майна, в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно, в разі примусового продажу заставленого майна, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом
При цьому господарський суд, дослідивши подані сторонами документи (докази) прийшов до висновку про відсутність належних доказів припинення зобов'язання боржника забезпеченого заставою перед кредитором, тому вимоги державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України» в сумі 8 477, 01 грн. підлягають включенню до першої черги задоволенню, як вимоги фактично забезпечені заставою майна боржника.
Разом з тим, відповідно до статті 24 Закону України "Про заставу" у випадках, коли сума, виручена від продажу предмета застави, недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для задоволення його вимоги, з іншого майна боржника у порядку черговості, передбаченої законодавством України. Оскільки Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено право заставодержателя на першочергове задоволення його вимог з іншого майна банкрута за недостатності коштів, одержаних від продажу предмета застави, вимоги цього кредитора у частині, не забезпеченій заставою, задовольняються в ліквідаційній процедурі у четверту чергу.
У відповідності до ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України» в сумі 14277, 01 грн. підлягають включення до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення, в сумі 10382, 24 грн. пені до шостої черги задоволення, вимоги (пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді) щодо стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 125, 00 грн. до першої черги задоволення.
Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України» в сумі 33 261, 26 грн. підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів АТЗТ “Гарант».
Керуючись ст. ст. 1, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Визнати грошові вимоги кредитора державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України» до боржника - Капітанівського акціонерного товариства закритого типу “Гарант» в таких сумах і в такій черговості задоволення вимог: 8602, 01 - перша черга; 14277, 01 грн. - четверта черга; 10382, 24 грн. - шоста черга.
2. Примірники ухвали направити кредитору - ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України», боржнику, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Білузі І.В.
Суддя