Справа № 22-ц/793/1882/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 74 Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
18 липня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшин В. І.
суддів Гончар Н. І. , Нерушак Л. В.
при секретарі Бражнюк О.В.
представника відповідача ОСОБА_6
представника третьої особи ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, третя особа - АКБ «УкрСибБанк» про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, третя особа АКБ «УкрСибБанк» про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про одруження від 11.10.2003 р. зареєстрованого та виданого виконкомом Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі. 06.12.2011 р. шлюб між ними розірвано.
Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина:- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з позивачем. За період спільного проживання з відповідачем, за спільні кошти та сумісними зусиллями, ними було придбано наступне майно:
- Згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2004 р. було придбано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею - 68,7 кв.м. в якій проживають та зареєстровані ОСОБА_9 з сином.
- Згідно договору купівлі-продажу від 10.11.2006 р. було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 31,5 кв.м., яка передана в іпотеку відповідно до договору іпотеки №30086 від 10.11.2006 р. - АКБ «УкрСибБанк».
Крім цього, за спільні кошти в 2004 р. був придбаний автомобіль ВАЗ - 2107 та металевий гараж АДРЕСА_4. Автомобіль на цей час проданий.
ОСОБА_9 просила суд визнати за нею право власності на половину квартири АДРЕСА_2, загальною площею - 68,7 кв.м., на половину квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 31,5 кв.м. та металевого гаража АДРЕСА_4.
08.04.13 р. позивач змінила свої позовні вимоги та просила суд виділити і визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Виділити та визнати за ОСОБА_8 ? частину квартири АДРЕСА_2. Стягнути з ОСОБА_8 на її користь 46 632,00 грн., що являє ? частиною коштів, які були сплачені спільно з відповідачем під час перебування у шлюбі в рахунок погашення іпотечного договору за квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (спільно сплачено 11 658 доларів США; 11 658 : 2 = 5 829,00 доларів США; 5 829,00 х 8,00 = 46 632,00 грн.). Стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2013 р. позов ОСОБА_9 задоволено. Визнано за ОСОБА_9 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Визнано за ОСОБА_8 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь позивачки 46 632,00 грн., що являє ? частиною коштів, які були сплачені спільно з відповідачем під час перебування у шлюбі в рахунок погашення іпотечного договору за квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване і незаконне та просить змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2013 року. Визнати за ним право власності на 76/100 квартири АДРЕСА_2. Визнати право власності за ОСОБА_9 на 24/100 квартири АДРЕСА_2. Виключити з рішення суду визнання факту, що «В 2004 р. за спільні кошти був придбаний автомобіль ВАЗ-2107, який потім був проданий, натомість нього придбаний гараж в гаражному кооперативі «Жовтень», на який претензій позивачка не заявляє.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_8, третя особа - АКБ «УкрСибБанк» про поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції прийшов до висновку, що квартири АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1, являються спільним майном подружжя та провів розподіл квартири №132 в рівних долях по 1/2 за кожним та за погодженням з відповідачем стягнув вартість ? частини квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визнання часток в спільному майні подружжя - квартирі АДРЕСА_2
З рішенням суду першої інстанції в цій частині повністю погодитись не можна.
Встановлено, що з 11.10.2003 р. по 06.12.2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина:- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з позивачкою.
. За період спільного проживання з відповідачем, за спільні кошти та сумісними зусиллями, ними було придбано наступне майно:
- Згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2004 р. було придбано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею - 68,7 кв.м. в якій проживають та зареєстровані ОСОБА_9 з сином.
- Згідно договору купівлі-продажу від 10.11.2006 р. було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 31,5 кв.м., яка передана в іпотеку відповідно до договору іпотеки №30086 від 10.11.2006 р. - АКБ «УкрСибБанк».
Крім цього, за спільні кошти в 2004 р. був придбаний автомобіль ВАЗ - 2107 та металевий гараж АДРЕСА_4. Автомобіль на цей час проданий.
До розподілу гаража та коштів за проданий в період шлюбу автомобіль позивачка претензій не має. Грошову компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 за згодою відповідача позивачці стягнуто рішенням суду і рішення в цій частині не оскажується.
22 лютого 2002 року ОСОБА_8, ще не перебуваючи у шлюбі, купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_5. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
15.10.2004 року ОСОБА_8 продає однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 за 9450 гривень, які продавець отримав готівкою від покупця під час підписання цього договору. В цей же день ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_8 купив трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 Купівля даної квартири вчинена за 22400 гривень, із яких 9450 гривень особисті кошти ОСОБА_8, а решта 12950 гривень спільні кошти подружжя зняті з рахунку. Дані кошти були в той же день передані продавцю квартири, про що свідчить нотаріально посвідчена заява.
Таким чином, на придбання квартири ОСОБА_8 було потрачено 9450 гривень власних коштів, що становить 42,18% від вартості квартири. В спільній власності подружжя залишається 57,82%, до частка кожного з низ становить 28,91%.
Згідно з частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина 1 статті 70 СК України).
Відповідно до частини 7 статті 57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини 1 статті 57 СК України).
Згідно з пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина 4 статті 65 СК України).
Так як в створення спільного майна подружжя ОСОБА_8 було вкладено 9450 гривень особистих коштів, що становить 42,18% вартості квартири, то частка відповідача в квартирі становить ( 42,18% + 28,91%) = 71,09 %, а частка позивачки відповідно 28,91%.
Але судом першої інстанції не було враховано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України при визначенні часток в спільному майні подружжя, в АДРЕСА_2, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Позивачка не ставила питання та не надала доказів про збільшення своєї частки в спільному майні подружжя по підставах ч. 2 та 3 ст. 70 СК України, а принцип розумності та справедливості, застосований судом першої інстанції, не передбачений до застосування нормами СК України при розподілі спільного майна подружжя.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення часток в спільному майні подружжя, квартирі АДРЕСА_2, підлягає до зміни.
Доводи апелянта про більшу вартість проданої ним однокімнатної квартири та купленої трикімнатної квартири спростовуються договорами купівлі-продажу, що нотаріально посвідчені та мають вартість проданої та купленої квартири. Крім того, грошовою одиницею на території України є гривна. Також не підлягає до задоволення вимога апелянта про виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції фрази «В 2004 р. за спільні кошти був придбаний автомобіль ВАЗ-2107, який потім був проданий, натомість нього придбаний гараж в гаражному кооперативі «Жовтень», на який претензій позивачка не заявляє», так як дане майно не було предметом розгляду суду.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2013 року задоволити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2013 року - змінити, скасувавши його в частині визнання за ОСОБА_9 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. та визнання за ОСОБА_8 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. та ухваливши в цій частині нове рішення.
Визнати за ОСОБА_9 право власності на 28,91% квартири АДРЕСА_2, та визнання за ОСОБА_8 право власності на 71,09% квартири АДРЕСА_2
В іншій частині рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2013 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.
Головуючий :
Судді :