Справа № 554/7888/13-к
Іменем України
Дата документу 18.07.2013
18 липня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченка А.Г.
при секретарі Дудка А.С.
за участю прокурора Карпінської А.П.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12013180040001514 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, судимого
19 червня 2012 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 травня 2013 року звільнення від відбування скасовано і засудженого направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В період часу з 11 год. 20 липня до 15 год. 21 липня 2013 року, обвинувачений ОСОБА_2, шляхом віджиму дверей проник в квартиру АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав DVD-плеєр DV 966С вартістю 1500 грн., монітор «Бенк'ю», вартістю 1500 грн., системний блок комп'ютера вартістю 3000 грн., БФП «Кенон» вартістю 660 грн., мобільний телефон «Samsung 1560» вартістю 1840 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_1, якому належить викрадене, матеріальної шкоди на загальну суму 8500 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. Підтвердив, що дійсно проник в помешкання потерпілих, коли їх не було вдома і викрав звідти те майно, яке перераховане в обвинувальному акті, погодившись при цьому з вартістю викраденого та заподіянні шкоди, вказаній в ньому. Повністю визнав заявлений по справі цивільний позов про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_1 в ході розгляду справи в суді підтвердив факт викрадення у нього майна обвинуваченим за обставин, викладених вище та заподіяння йому збитку на суму, що вказана в обвинувальному акті. Наголосив, що обвинувачений вчинив крадіжку його майна шляхом проникнення в житло в той час, коли їх з дружиною не було вдома, повністю підтвердивши при цьому показання обвинуваченого про обставини скоєння ним злочину. Зазначив, що нічого із вкраденого майна йому не повернуто, а тому ним заявлений цивільний позов на суму заподіяних збитків, тобто вартості вкраденого майна. Він також зазначив, що злочином йому завдано і моральноїшкоди, яка полягає в тих душевних переживаннях і моральних стражданнях, які пережив він та його, на той час, вагітна дружина із-за вчиненного. Крім того, із-за викрадення майна він змушений був тривалий час відновлювати свій попередній майновий стан, що також доставляло йому моральних страждань. Моральну шкоду він оцінив в 5000 грн., які також просив стягнути з обвинуваченого.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, має не погашену у визначеному законом порядку судимість і невідбуте покарання за попереднім вироком, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, характеристику його особи, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
Суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено за правилами ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, оскільки після постановлення попереднього вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року, але до повного відбуття покарання він вчинив новий злочин.
Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке він має відбувати реально, суд вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Потерпілим ОСОБА_1 по справі заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної в сумі 11287,46 грн. та моральної в сумі 5000 грн. шкоди. Оскільки вину обвинуваченого у вчиненні крадіжки майна потерпілого доведено в повному обсязі, то суд задовольняє позовні вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди повністю. Суд також вважає, що потерпілому була заподіяна моральна шкода з мотивів, наведених потерпілим. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності і справедливості і вважає, що і в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ для проведення судових експертиз по справі, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України та ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», відносяться на рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Речових доказів по справі немає.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю вироків у виді чотирьох років позбавлення волі, частково приєднавши до призначеного покарання частину невідбутого покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 19 червня 2012 року у виді шести місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з 3 квітня 2013 року, зарахувавши в нього час перебування обвинуваченого під вартою в зв'язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цій справі та відбування покарання за попереднім вироком.
Задовольнити заявлений по справі цивільний позов і стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 11287,46 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.
Процесуальні витрати відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України та ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.
До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
СуддяА.Г. Савченко