Справа №256/5085/13-К
1-КП/256/222/2013
Іменем України
23.07.2013 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Сватіков А.В.,
при секретарі - Тимохіної Г.О.,
за участю прокурора - Натальченко Л.Л.,
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хані Ольокмінського району Якутія РФ, гр. України, освіта середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, не одруженого, який мешкає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, -
11 січня 2013 року приблизно у 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у магазині «Продукти те, що треба», який розташовано за адресою вул. Пархоменко 28, у Калінінському районі м. Донецька, побачив раніше знайомого йому ОСОБА_1, підійшов до нього та діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почав виражатися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 у вищевказаному магазині. З метою уникнення конфлікту ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2 припинити виражатися нецензурною лайкою, на що останній ніяк не відреагував. Після чого, ОСОБА_1 з метою припинення хуліганського діяння, взяв під руку ОСОБА_2 та вивів з магазину. Знаходячись біля вказаного магазину, ОСОБА_2, з хуліганських спонукань, продовжив виражатися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1, після чого взяв останнього за капюшон одягнутої на ньому куртки та почав тягнути вниз, закриваючи капюшоном обличчя ОСОБА_1 Після чого, ОСОБА_2, діючи умисно, за хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю завдав ОСОБА_1 декілька ударів в область лівого вуха, спричинивши фізичний біль та пошкодив майно, а саме куртку, заподіявши потерпілому матеріальний збиток. Після чого, ОСОБА_2 самостійно припинив хуліганські дії, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 викликав співробітників міліції.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, підтвердив в судовому засіданні встановлені судом обставини вчинення зазначеного злочину, щиро розкаявся у вчиненому і суду пояснив, що він не оспорює обставини викладені у обвинувальному акті, матеріальну шкоду потерпілому він відшкодував добровільно, і просить суд його суворо не карати.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні, крім пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та огляду документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд переконався, що ОСОБА_2 та інші учасники судового провадження не заперечують проти не дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності їх позиції немає. Обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд вислухавши пояснення обвинуваченого, проаналізувавши обставини справи і оцінивши зібрані докази в їхні сукупності, дійшов до висновку, що зазначений злочин мав місце і його скоїв ОСОБА_2.
Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування за ст. 296 ч.1 КК України кваліфіковані правильно, як хуліганство, а саме умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності зі ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, який характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнає повне визнання ОСОБА_2 своєї провини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілому. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
За сукупності обставин вчиненого злочину, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу ОСОБА_2, який в силу ст. 89 КК України не судимий, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за його поведінкою постійного та обов'язкового контролю, тому суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст. ст. 75-76 КК України, тому що таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
У відповідності зі ст. ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язок, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію, згідно їх графіка.
Вирок суду може бути оскаржений в Апеляційний суд Донецький області через Калінінський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Сватиков А.В.
23.07.2013