Справа № 236/1600/13-ц
10 липня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Мороз Л.І.
при секретарі - Колесник О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красний Лиман з участю позивача ОСОБА_1, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та позбавлення права користування жилим приміщенням, суд,-
11.06.2013року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та позбавлення права користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свою позовну заяву, просив її задовольнити, усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження майном шляхом позбавлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, права користування житловим приміщенням - будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений.
Вислухавши пояснення позивача, свідків, з*ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування житлового будинку, укладеного 21.02.84р. поміж ОСОБА_3 та ОСОБА_1, позивач придбав житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1200 кв. метрів, реєстровий номер 284 (а.с. 4-5 ).
Вищенаведений договір в судовому порядку не оскаржувався та має юридичну силу і таким чином ОСОБА_1 є повноправним власником будинку АДРЕСА_1.
Згідно запису в домову книгу для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вище вказаному будинку з 31.07.1998 р.( а.с. 7-9).
Однак членом сім'ї позивача він не був, в спірному будинку позивач та відповідач ніколи разом не мешкали. Відповідач та сестра позивача після укладення шлюбу мешкали за іншою адресою.. Утриманням будинку відповідач не займається, всі договори про надання комунальних послуг укладено з позивачем.
Плозивач ОСОБА_1 неодноразово пропонував відповідачу у добровільному порядку подати заяву про зняття з реєстрації до Краснолиманського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, але отримував тільки безпричинну відмову.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4та ОСОБА_5 підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 дійсно з липня 1998 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. Однак за вказаною адресою він ніколи не проживав. Разом із сім*єю мешкав в м. Краматорськ Донецької області. У 2007 році ОСОБА_2 залишив сім*ю та виїхав на постійне проживання в Крим. 13.07.2012 р. Краматорським міським судом Донецької області постановлено заочне рішення, що набрало законної сили з 24.07.2012 p., згідно якого розірвано шлюб поміж сестрою позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Позивач як власник володіє, користується та має право розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Однак відповідач не надає позивачу можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, тому як він там зареєстрований.
За змістом ч.І ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.І ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, що в даному випадку свідчить про застосування саме норм ЦК України та Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Керуючись ст.ст. 15, 16, 319,321,391 ЦК України, cm. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільній вибір місця проживання в Україні», ст.ст.3,79,88,119-120 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди позивачу ОСОБА_1 у здійсненні права розпорядження житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, позбавити права користування житловим приміщенням - будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення може бути подана позивачем апеляційна скарга до Апеляційного суду Дрнецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя -