Справа № 1324/1455/12 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Провадження № 11/783/391/13 Доповідач: Стельмах І. О.
21 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Стельмаха І.О.
суддів Голубицького С.С., Михайлишин Г.Я.
з участю прокурора Горин У.І.
представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.143, ч.2 ст. 172 , ч.2 ст.165 КК України 1960 року, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України за апеляцією представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2013 року про повернення справи на додаткове розслідування,
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона будучи службовою особою, директором МПП «Наталі» 11 травня 1999 року у м. Дрогобичі Львівської області, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем та користуючись відсутністю засновниці підприємства ОСОБА_1, підробила договір № 002 купівлі-продажу, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_1, продало КФГ «Лілія» в особі голови правління ОСОБА_7, кіоски в кількості 6 штук. У зазначеному документі вона підробила підпис ОСОБА_1 та скріпила печаткою МПП «Наталі». На підставі договору № 002 купівлі-продажу майно НПП «Наталі» незаконно перейшло у власність КФГ «Лілія», чим завдано тяжкі наслідки потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 23 068 грн. 15 коп.
У такий же спосіб ОСОБА_3 будучи посадовою особою, спричинила незаконне набуття прав на майно потерпілої ОСОБА_1 на користь іншого суб'єкта господарювання і завдала значної шкоди та тяжкі наслідки потерпілій ОСОБА_1 в сумі 23 068 грн. 15 коп.
Крім цього, 17 травня 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнились з займаних посад, однак печатку, штамп та офіційні, в тому числі бухгалтерські документи підприємства, у встановленому законодавством порядку, не передали, а приховали, з корисливих мотивів та в подальшому використали їх для незаконного заволодіння майном МПП «Наталі». Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 МПП «Наталі» позбавлено можливості використовувати зазначені предмети за їх цільовим призначенням.
ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння майном МПП «Наталі», яке засновано 07.05.1997 року ОСОБА_1 та у власності якого перебувало приміщення пекарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 82 819 грн. та обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів, вартістю 155700 грн., заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилась про спільне вчинення злочину з ОСОБА_4, для реалізації злочинного наміру розподілили між собою функції, були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій, мали єдиний намір на вчинення заволодіння майном МПП «Наталі», та були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх.
Згідно попередньої домовленості, між усіма учасниками вчинення злочину було розподілено функції. Так, ОСОБА_3, виконуючи відведену їй роль, з відома та згоди ОСОБА_4, попередньо створила та зареєструвала у м. Дрогобичі, нову юридичну особу, приватне підприємство «Золоте зернятко» та стала його директором. Після цього, скориставшись відсутністю засновника МПП «Наталі» ОСОБА_1, яка у період часу з липня 1999 року по січень 2006 року перебувала за межами України, учасники скоєння злочину склали неправдивий договір купівлі-продажу № 01, датувавши його 30.12.2000 року. Згідно зазначеного договору МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_4, яка не мала права підписувати вказаний документ, продало ПП «Золоте зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_3, приміщення пекарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (площа забудови 483,6 кв. м., об'єм будівлі 1910 куб. м., площа нежилих приміщень 413,3 кв. м.) та обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів. Вказане майно, згідно п. 1.3, п. 5 та п. 7 договору купівлі-продажу № 01 нібито було заставлене в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк». Будучи введеним в оману щодо наявності повноважень у ОСОБА_4 виступати від імені МПП «Наталі», директор Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» ОСОБА_8 підписав та скріпив печаткою Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» договір купівлі-продажу № 01 від 30.12.2000 року в якості третьої сторони, що не заперечує проти реалізації заставного майна. Після цього ОСОБА_3, виконуючи відведену їй роль, скріпила зазначений договір печаткою МПП «Наталі», яку вона та ОСОБА_4 заздалегідь приховали. Розрахунок за незаконно відчужене майно МПП «Наталі» нібито відбувався шляхом передачі простого векселя № 733257850618 з терміном погашення до 02.05.2002 року. Зазначений вексель емітентом ПП «Золоте зернятко» погашено не було. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру на заволодіння майном МПП «Наталі» 8 листопада 2002 року ОСОБА_3, виконуючи відведену їй роль, з відома та згоди ОСОБА_4, подала приватному нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_9 договір купівлі-продажу № 01 від 30.12.2000 року для посвідчення виготовленої з нього фотокопії. 12.11.2002 року ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію злочинного наміру, виконуючи відведену їй функцію, з відома та згоди всіх учасників, подала у Дрогобицьке ДДК МБ ТІ та ЕО пакет документів, серед яких нотаріально посвідчену фотокопію неправдивого договору купівлі-продажу № 01 від 30.12.2000 року; копію акту передачі-прийому майна у власність № 01 від 04.01.2001 року; копію простого векселя № 733257850618; копію акту прийому-передачі векселявід 07.05.2002 року; оригінал реєстраційного посвідчення на об'єкт нерухомого майна КММ №000604 МПП «Наталі» за адресою: АДРЕСА_1 та оригінал договору купівлі-продажу від 26.11.1997 року, укладеного між СП «Дрогобицька торгова міжрайонна база» і МПП «Наталі» про купівлю нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. На підставі поданих ОСОБА_3 документів, здійснена перереєстрація належного МПП «Наталі» нерухомого майна на користь ПП «Золоте зернятко». Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою, разом з ОСОБА_4, використовуючи завідомо неправдиві та приховані документи, заволоділа майном МПП «Наталі» на загальну суму 238519 грн., що є особливо великим розміром.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 143, ч.2 ст. 172 , ч.2 ст. 165 КК України 1960 року, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України.
Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2013 року кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування з покликанням на ст. 281 КПК України 1960 року в зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. У постанові суду зазначено, що органами досудового слідства не виконана ухвала апеляційного суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року, а саме: не допитано свідка ОСОБА_7; невстановлені та не допитані інші особи, які могли бути свідками підписання договору купівлі - продажу № 002 між МПП «Наталі» та КФГ «Лілея» шести кіосків, а також свідками та учасниками прийому-передачі цих кіосків; не витребувані з КФГ «Лілея» договори співпраці з МПП «Наталі» за 1999 рік та непроаналізована діяльність цих підприємств; додатково не допитано потерпілу ОСОБА_1 з приводу її вильоту в м. Нью-Йорк з м. Ленінград; не проведено ревізії фінансово-господарської діяльності МПП «Наталі», ДПРТ «Ярина», КФГ «Лілія» судово-бухгалтерських експертиз цих підприємств, тощо; не проведено повторних чи додаткових експертиз, з направленням оригіналів документів з підписами ОСОБА_1 за період 1997-1999 років.
Запобіжний захід підсудним залишено підписку про невиїзд.
На постанову суду представник потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_6, подала апеляцію, в якій просить постанову скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Підставами для скасування постанови називає неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наведені у постанові суду підстави для повернення справи на додаткове розслідування не підлягають додатковому розслідуванню. Судом не наведено мотивів, з яких по кожній із зазначених у постанові вказівок не можна отримати відповідні докази в судовому засіданні. Вважає, що суд намагається наповнити справу доказами, які не мають відношення до пред'явленого підсудним обвинувачення; у справі достатньо доказів для того, щоб притягнути підсудних до кримінальної відповідальності; оскаржувану постанову було прийнято без достатнього обґрунтування, з порушенням норм кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілої ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора, який заперечив апеляцію, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхнього захисника ОСОБА_5, які просять постанову суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити, виходячи з наступного.
За змістом ст. 281 КПК України та роз'яснень, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 25 жовтня 2012 року, суд в порядку ст. 299 КПК України визначив обсяг доказів, що підлягали дослідженню, та порядок їх дослідження, а саме: постановив допитати підсудних, представника потерпілої, вирішити питання про необхідність виклику та допиту в судовому засіданні потерпілої та свідків, які не з'явились в судове засідання, дослідити письмові матеріали справи (т.7 а.с.331).
Однак всупереч встановленому ним обсягу доказів суд не оголосив матеріали справи і не дослідив усіх наявних у справі доказів.
Неповнота судового слідства призвела до поспішності та необґрунтованості прийняття рішення про повернення справи на додаткове розслідування.
Що стосується вказівки суду про допит свідка ОСОБА_7, додаткововий допит потерпілої ОСОБА_1, виклику й допиту нових свідків, витребування документів, проведення додаткових чи повторних експертиз, то це може бути усунуто судом і без повернення справи на додаткове розслідування.
З огляду на викладене постанова суду від 04 лютого 2013 року підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та постановити в справі законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів
Апеляцію представника потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_10 задовольнити.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2013 року про повернення на додаткове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.143, ч.2 ст. 172 , ч.2 ст.165 КК України 1960 року, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 366 КК України скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд.
Стельмах І.О. Голубицький С.С. Михайлишин Г.Я.