Справа № 226/1396/13-ц
Провадження №2/226/5712013
15 липня 2013 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Клепка Л.І.,
при секретарі Тіссен О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника прозивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради, ВАТ Ощадний банк України в особі Красноармійського відділення №2863 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Димитровської міської ради, ВАТ Ощадний банк України в особі Красноармійського відділення №2863 про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, яка постійно проживала в м.Димитров Донецької облмсті. Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_2, та грошовий вклад на особовому рахунку НОМЕР_1 в сумі 3810,56грн., який знаходиться в філії 2868/017 Ощадбанку 2863 м.Красноармійська Донецької області. Зазначає, що після смерті матері у встановлений законом строк вона не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що спадщину прийняла шляхом проживання в спадковій квартирі, а в травні 2013 року вона взнала, що спадщина має бути нотаріально оформлена. Звернувшись з цього питання до нотаріуса, їй було роз'яснено, що вона має право звернутися до суду з позовом про надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на зазначені обставини та вважаючи, що вона має право на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка просить суд надати їй такий строк, визначивши його в три місяці.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і суду пояснила, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка жила в місті Димитров та померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті вона стала проживати в її квартирі на АДРЕСА_1. Крім неї, у матері було ще дві доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які спадщину після її смерті не приймали та з якими вона не спілкується і адрес їх місць проживання не знає. Через свою зайнятість та недбалість вона не зверталася до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини та, крім того, вважала, що це від неї не вимагається, так як вона після смерті матері стала проживати в її квартирі.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги, вважав їх обгрунтованими та доводив суду, що проживання позивачки в спадковій квартирі надає їй право вимагати надання їй додаткового строку для подачі до нотаріальної контори заяви на прийняття спадщини.
Вислухавши пояснення сторін та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, що
підтверджується свідоцтвом про її народження та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (арк..спр.4-5).
Згідно свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. в м.Димитров .(арк.спр.6).
За інформацією Димитровської державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, не відкривалася (арк.спр.24-26).
Відповідно до правил, визначених ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як встановлено судом, позивачка з матір'ю не проживала, тому мусила звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, чого вона в порушення наведених норм закону не зробила.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було і він не скористався правом на прийняття спадщини, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Зазначена позиція висловлена і в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» де зазначається на тому, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку законом визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, складні умови праці, які пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі тощо.
Як встановлено судом, позивачка на момент смерті проживала в місті Красноармійську Донецької області, яке розташоване в межах десяти кілометрів від міста Димитрова, була дієздатна, не хворіла, в лікарні не перебувала, знала про смерть матері та не була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. До того ж невжиття заходів для своєчасного прийняття спадщини сама позивачка пояснила своєю зайнятістю та халатністю. Все це дає суду підстави для об'єктивного висновку про те, що позивачка свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчинила жодної дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Наголошення представника позивача на тому, що фактичне проживання спадкоємця в спірній квартирі свідчить про поважність причин пропуску звернення до нотаріуса з питання оформлення спадщини і є підставою для надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини жодним чином не узгоджується з нормами законодавства, регулюючими спірні відносини. Інших вимог, при розгляді яких вказаній обставині могла б надаватися юридична оцінка, не заявлено.
Таким чином, оскільки позивачка жодної поважної причини, яка б перешкоджала їй
звернутися до нотаріуса з приводу подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк не навела, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України не можуть бути застосовані. З огляду на це її позовні вимоги задоволенні не підлягають.
На підставі ст.ст. 1269 ч.1, 1270 ч.1, 1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Димитровської міської ради, ВАТ Ощадний банк України в особі Красноармійського відділення №2863 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 15 липня 2013 року.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 19 липня 2013року.
Суддя Л.І.Клепка