Справа № 305/1119/13-ц
Провадження по справі 2/305/656/13
22.07.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Марусяк М.О.
при секретарі - Беднар О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08.11.2011 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, згідно якого вона передала відповідачці, а остання прийняла від неї кошти у розмірі 12500 гривень та зобов"залася повернути їх в строк до 08.11.2011 року. В порушення умов договору, відповідачкою не було повернуто позику в обумовлені строки. З метою досудового врегулювання спору, нею 20.02.2013 року направлено відповідачці претензію з вимогою повернути позику в повному розмірі в десятиденний термін з моменту отримання претензії. Вказана вимога була отримана відповідачкою, особисто, 22.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак ОСОБА_2 не направила відповіді на претензію та не виконала зазначених в ній вимог, що свідчить про небажання відповідачки врегулювати спірну ситуацію в досудовому порядку. Пунктом 7 договору позики передбачено, що у випадку відмови позичальника від повернення коштів у термін та на умовах визначених договором, позичальник зобов'язується сплатити позикодавцю пеню в розмірі 3% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а також штраф у розмірі подвійної суми позики. Станом на 27.05.2013 року заборгованість відповідачки складає 13726.71 гривень, зокрема: 12500 гривень - основний борг; 1022.26 гривень - пеня; 204.45 гривень - річні нарахування (3% річних). На підставі наведеного просила стягнути з відповідачки, ОСОБА_2 в її користь вище зазначену заборгованість за договором позики та витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання позивачка, ОСОБА_1 не з'явилася, однак надіслала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. На задоволенні позову наполягає.
Відповідачка, ОСОБА_2, в судові засідання, тричі не з'явилася, була повідомлена належним чином про день, час та місце судового розгляду рекомендованими листами. Заперечень на позов не подавала, про причини неявки, суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 08 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, за яким ОСОБА_1 передала відповідачці ОСОБА_2, а остання прийняла від неї кошти у розмірі 12500 гривень та зобов"залася повернути їх в строк до 08.11.2011 року.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30 серпня 2012 року позивачка після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_1.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що, що відповідачка взяті на себе зобов'язання, що виникають з умов договору, не виконала, а саме не повернула позивачці в строк до 08.11.2012 року грошові кошти в сумі 12500 гривень.
Претензійним листом позивачки ОСОБА_1 від 20.02.2013 року, стверджується той факт, що позивачка зверталася до відповідачки ОСОБА_2 з пропозицією добровільно сплатити суму заборгованості, однак жодних заходів по погашенню заборгованості відповідачкою вжито не було.
У відповідності до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Такі ж наслідки невиконання зобов'язання встановлені п. 7 Договору позики.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
У відповідності до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня.
З розрахунку, який міститься у матеріалах справи слідує, що станом на 27.05.2013 року заборгованість відповідачки за Договором позики становить 13726.71 гривень, зокрема: 12500 гривень - основний борг; 1022.26 гривень - пеня; 204.45 гривень - річні нарахування (3% річних).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою надано обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачкою умов договору позики, а останньою жодних доказів на протилежне не представлено, тому суд вважає, позовні вимоги слід задовольнити.
Окрім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає до стягнення з ОСОБА_2 в користь позивачки судові витрати, що складаються з 137.27 гривень судового збору, сплачені позивачкою при подачі позову до суду.
Поряд з цим, в ході судового розгляду було встановлено, що позивачка ОСОБА_1, при зверненні з позовом до суду сплатила у неповному обсязі судовий збір.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2013 року, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" складає 1147 гривень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. У відповідності до ч.1 ст.9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як слідує із позовної заяви, ціна позову становить 13726.71 гривень.
На підставі вище наведеного, позивачка повинна була сплатити судовий збір в розмірі 229.40 гривень.
Натомість позивачка, ОСОБА_1, сплатила судовий збір у розмірі 137.27 гривень, що підтверджується квитанцією № 16281.209.1 від 28 травня 2013 року.
З урахуванням задоволення позову на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області слід стягнути 92.13 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57, 58, 60, 88, 212- 215, 223 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий 27.02.2013 року Монастирським РВ УМВС України в Тернопільській області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики в сумі 13726.71 (тринадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 71 копійку та 137.27 (сто тридцять сім) гривень 27 копійок судового збору, сплаченого позивачкою при звернені з позовом до суду.
Стягнути з ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 92 гривні 13 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, Код класифікації доходів бюджету 22030001.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Марусяк М.О.