копія Справа № 151/673/13-ц Провадження № 2/151/172/13
17.07.2013 р.
Чечельницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Моцного В.С.
при секретарі Зьомко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник позовну заяву фермерського господарства "Поділля Інвест" с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення,
Фермерське господарство "Поділля Інвест" звернулося з позовом в суд до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення, мотивуючи позов тим, що ФГ "Поділля Інввест" є орендарем земельної ділянки загальною площею 1.2254 га, кадастровий номер 0525084800:04:000:0473, яка розташована на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області (далі земельна ділянка), що підтверджується договором оренди землі, який укладений з відповідачем в 05 березня 2008 року і зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 вересня 2008 року за № 040884800461. Поскільки вищевказана земельна ділянка самовільно була виорана і засіяна відповідачем, і використовувати її відповідно до договору не можуть, просять суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку і стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Тихий С.В. позовні вимоги підтримав, пояснивши, що з відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, але він самовільно захопив її, виорав, засіяв, у зв'язку з чим ФГ не в змозі використовувати відповідно до договору, тому просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов'язавши відповідача звільнити її і стягнути понесені судові витрати.
Представник відповідачки ОСОБА_3 позов не визнв і пояснив, що земельна ділянка є власністю позивачки і вона забажала самостійно її обробляти і самовільно її не захоплювала. Коли отрамала державний акт на право власності на земельну ділянку був укладений договір оренди земельної ділянки, але в 2009 році вирішила самостійно господарювати на своїй землі, і звернулася по цьому питанню до фермерського господарства, які письмовим повідомленням не заперечували проти розірвання договору оренди, який укладений в 2008 році і фактично дали дозвіл на використання після збору урожаю і встановлення межових знаків, на що вони погодились і на її письмове звернення дали відповідь. Для вирішення даного питання звернулася в земельний відділ, і її були встановлені межі земельної ділянки в натурі на місцевості, про що склали акт. Такого акту немає як додатку до договору оренди, є лише акти, які підписані головою фермерського господарства і відповідачкою, хоча дій ніяких ніхтоне виконував.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним богатством, що перебуває під особливою охороною держави, яка полягає в забеспеченні раціонального використовування земельних ресурсів, збереженнні і відтворенні родючості грунтів, захист їх від псування і забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.
Ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до договору оренди землі, який укладений між сторонами 05 березня 2008 року і зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 вересня 2008 року за № 040884800461, відповідач надав в оренду ФГ "Поділля Інвест" земельну ділянку загальною площею 1.2254 га,
кадастровий номер 0525084800:04:000:0473, яка розташована на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області строком на десять років.
Законом України "Про оренду землі" ст. 15, передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є:
план або схема земельнолї ділянки, яка передається в оренду;
кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень(обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
акт визначення земельної ділянки в натурі на (місцевості);
акт приймання- передачі об'єкта оренди.....
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України ( в редакціїї, що діяв на час виникнення правовідносин) приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Згідно з ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У відповідності до ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за сверненням фізичних і юридиних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Як вбачається із листа, адресованого відповідачем позивачу від 27 жовтня 2009 року № 178 , щодо звернення про розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін, ним відповідача повідомлено, що згідно договору земельних ділянок за державними актами строк дїї договорів 10 років, ще не минув, але із-за того, що виявлено бажання працювати самостійно Фермерське господарство "Поділля Інвест" не заперечує на їх розірвання за взаємною згодою.
Приступати до обробітку земельних ділянок можна після того як буде зібрано врожай та буде встановлено межові знаки.
Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевост) від 09 квітня 2010 року визначено межі земельної ділянки в натурі на місцевості на підставі державного акту власнику земельної ділянки відповідачці ОСОБА_1 і передану під охорону. Все це було здійснено ПП "Гарантземпроект".
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено факт самовільного зайняття земельної ділянки, поскілько вона використовувалась відповідачем протягом трьох років зі згоди і відома позивача.
Крім того позивач сам використовув орендовану земельну ділянка з порушенням вимог Земельного кодексу України, а саме без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про що свідчить відсутність такого акту в додатку до договору оренди.
Наявність акту визначення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) без дати, між власником земельної ділянки і землекористувачем(без дати), не може бути прийнято судом до уваги поскільки дії по визначенню меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) повинно здійснюватись землевпорядною організацією, при наявності ліцензії на даний вид діяльності. Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову фермерського господарства "Поділля Інввест" с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:підпис
Вірно.Голова суду В.С.Моцний