справа № 208/285/13- ц
№ провадження 2/208/706/13
Іменем України
08 лютого 2013 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
15 січня 2013 року позивач звернувся до Заводського районного суду з позовною заявою до відповідача в якій просить розірвати між ними шлюб.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вони 07 листопада 1992 року зареєстрували шлюб. Від спільного подружнього життя з відповідачем неповнолітніх дітей не мають, сторони припинили шлюбні відносини, разом не мешкають з січня 2010 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбно-сімейних відносин, мають різні погляди на сімейні стосунки, втратили почуття любові, взаєморозуміння одне до одного, тому просить їх шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання також не з'явилася, але надала до суду заяву в якій не заперечувала проти позовних вимог, та просила розглянути справу без її участі.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи сторони з 07 листопада 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, яке було видане провіденським рай бюро ЗАГС Магаданской області та актовим записом № 31.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі не мають неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що сторони з січня 2010 року припинили шлюбні відносини, разом не мешкають, спільного господарства не ведуть.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дітей та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
На підставі викладеного, враховуючи, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 88, 110, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України і ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 листопада 1992 року Провіденським райбюро ЗАГС Магаданскої області, актовий запис № 31- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в доход держави в розмірі 140грн.00коп., ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ричка С. О.