№ справи:4-с/115/39/2013 Головуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.
№ провадження:22-ц/190/4095/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
"17" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Пономаренко А.В.
суддів:Болотова Є.В., Сокола В.С.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на дії державного виконавця,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Сакського МРУЮ) щодо складення 22 квітня 2013 року акту опису та арешту належного заявнику садового будинку, розташованого на території Оріхівської сільської ради Сакського району у СК «Русалочка» по вул.Радужній, 9 , який суперечить вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512\5 і Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у спірному акті не зазначено ознаки арештованого майна і його вартість , відсутні підписи боржника і стягувача, порушена співмірність вартості арештованого майна та суми боргу, крім того, державний виконавець не виносив постанову про арешт майна заявника і не направив йому у встановленому законом порядку копію спірного акту та цієї постанови , а також проігнорував закінчення строків проведення виконавчих дій, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_6 просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складання зазначеного акту, який визнати протиправним і скасувати .
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 15 травня 2013 року у задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі на вказану ухвалу представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить її скасувати та постановити нову ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд однобічно та упереджено розглянув справу, проігнорувавши численні порушення, допущені державним виконавцем під час складання акту опису та арешту майна, внаслідок чого постановив незаконну ухвалу, яка на думку представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги , суд першої інстанції виходив з недоведеності викладених у скарзі обставин щодо порушення прав та інтересів ОСОБА_6 унаслідок протиправних дій державного виконавця з приводу опису й арешту 22 квітня 2013 року належного заявнику нерухомого майна - садового будинку, розташованого на території Оріхівської сільської ради Сакського району у СК «Русалочка» по вул.Радужній, 9 .
Судова колегія погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до положень статей 383 і 387 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, а при розгляді скарги суд зобов'язаний дати правову оцінку рішенням, діям чи бездіяльності державного виконавця відносно вимог закону і за результатами розгляду постановити ухвалу.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що предметом оскарження є складений 22 квітня 2013 року державним виконавцем ВДВС Сакського МУЮ акт опису та арешту належного ОСОБА_6 на праві власності садового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 разом з рухомим майном , що знаходиться у цьому будинку (а.с. 97-106), у межах процедури зведеного виконавчого провадження з примусового виконання постанов державного виконавця ВДВС Сакського МУЮ від 20 червня 2011року , 23 червня 2011 року і 29 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 відповідно 170 грн., 340 грн.і 680 грн., постанови ВДВС Сакського МУЮ від 08 липня 2011року про стягнення з заявника 55773 грн., і виконавчого листа Сакського міськрайонного суду АР Крим № 2/117/265/2012 від 22 червня 2012 року про стягнення з ОСОБА_6 1296719,60 грн. та 2823 грн.
Мотивом оскарження дій державного виконавця з приводу описи й арешту вищевказаного майна є порушення суб'єктом оскарження встановленої Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 процедури звернення стягнення на майно боржника , а також незаконне проведення виконавчих дій державним виконавцем поза межами встановлених законом України « Про виконавче провадження » строків.
Разом з тим зазначені у скарзі обставини не доведені заявником у встановленому законом порядку і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами , з яких вбачається , що опис й арешт майна заявника проводився державним виконавцем 22 квітня 2013 року у виконання винесеної 08 травня 2013 року постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ( а.с. 34) , описане майно відповідно до акту опису й арешту майна і договору зберігання від 22 квітня 2013 року передано на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_6, який отримав копію спірного акту і засвідчив це власним підписом ( а.с. 103,106-107), що відповідає вимогам статей 57 і 59 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 4 підпункти 4.1.8.,4.2.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі-Інструкція) , якими врегульовано питання (порядок і процедура) звернення стягнення на майно боржника органом державного виконання під час вчинення виконавчих дій .
Крім того матеріали справи свідчать, що у відповідності до положень Інструкції (пункт 4 підпункти 4.3.1.,4.3.2.,4.3.4.) державним виконавцем 26 квітня 2013 року складений акт про оцінку арештованого 22 квітня 2013 року рухомого майна , копія якого надіслана заявнику рекомендованою кореспонденцією ( а.с.96-97) .
Аналізуючи доводи заявника щодо не співмірності вартості арештованого майна сумі заборгованості за виконавчими документами , місцевий суд обґрунтовано виходив з недоведеності цих обставин і дотримання державним виконавцем положень Інструкції (пункт 4 підпункт 4.3.6) і статті 58 Закону України « Про виконавче провадження» стосовно порядку визначення вартості майна боржника .
Посилання ОСОБА_6 на неправомірне вчинення виконавчих дій з приводу опису й арешту майна поза межами строку виконання рішення суду було предметом належної перевірки та оцінки судом першої інстанції , який дійшов правильного висновку про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження , оскільки виконавчі дії неодноразово відкладалися за різноманітними багаточисленими позовами та скаргами заявника , що затягувало виконання судових рішень боржником і перешкодало закінченню виконавчого провадження у встановлений законом строк , який за приписами статті 30 Закону України « Про виконавче провадження» не включає час відкладення провадження виконавчих дій .
За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив з того , що дії державного виконавця ВДВС Сакського МУЮ АР Крим щодо опису й арешту належного заявнику майна є правомірними і відповідають наведеним положенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції , не встановлено факту порушення прав чи свобод заявника як сторони виконавчого провадження з боку посадової особи державної виконавчої служби .
Таким чином, оскаржувана ухвала відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін , якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі вказаного і керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, статтями 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 відхилити .
Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у день її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Судді:
Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.