Справа № 104/1543/13-к
Провадження № 1-кп/104/85/13
12 липня 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Лущеко Л.Г.,
при секретарі Бубновій Н.В.,
за участю прокурора Боголєпової А.І.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
законного представника ОСОБА_4,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську матеріали кримінального провадження №12013130260000546 за підозрою:
неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новокленове Білогірського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч.1 ст.185 КК України,
03.04.2013 року близько 23-00 годині, неповнолітній ОСОБА_3, знаходячись у домоволодінні АДРЕСА_2, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав з-під килима у залі 1400 грн номіналом по 200 грн у кількості 7 купюр, які належали ОСОБА_1, після чого з місця події зник та розпорядився викраденим на свій розсуд. Своїми діями заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_1 на загальну суму 1400 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно розписки потерпілої ОСОБА_1 від 07.06.2013 року, викрадені гроші їй були повернені (т.2, а.с.33).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 раніш не був засуджений (т.2, а.с.36), по місцю проживання характеризується позитивно (т.2, а.с.39), по місцю навчання характеризується позитивно (т.2, а.с.43); на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2, а.с.37, 38); згідно амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 18.06.2013 року, ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння і в теперішній час міг і може усвідомлювати свої дії і керувати ними (т.2, а.с. 64-66); виховується не в повній родині, де крім нього виховується ще двоє неповнолітніх дітей (т.2, а.с.43); згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 10.06.2013 року, в родині ОСОБА_3 важкий матеріальний стан (т.2, а.с.43-44); на обліку в службі у справах дітей Білогірської райдержадміністрації та на обліку у ВКМСД Білогірського РВ ОСОБА_3 не перебуває (т.2, а.с.42, 45).
05 липня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_3, у присутності законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 в передбаченому ст.ст.469, 471 КПК України порядку, по даному кримінальному провадженню №12013130260000546 укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди, потерпіла ОСОБА_1 з однієї сторони та підозрюваний ОСОБА_3 з другої сторони, дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин - розміру шкоди, відшкодування її до затвердження мирової угоди. Також сторонами угоди узгоджене покарання: за ч.1 ст.185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі із звільненням на підставі ст.104 КК України від відбування покарання, з іспитовим строком на один рік, з покладенням на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним, суд виходить з наступного: в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаного в угоді та в обвинувальному акті кримінального правопорушення, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_1 також не заперечувала проти затвердження укладеної з підозрюваним угоди про примирення, вказала на розуміння наслідків укладення та затвердження даної угоди, підтвердила в суді той факт, що підозрюваний ще до підписання угоди про примирення - повністю відшкодував їй завдану злочином шкоду.
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 та законний представник підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що угода про примирення від 05.07.2013 року між неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_1 укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винним, згідно з положеннями ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Узгоджена в угоді про примирення міра покарання установлена в межах санкції ч. 1 ст.185 КК України, з урахуванням характеризуючих підозрюваного даних.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її невиконання.
Оскільки умови угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення підозрюваному ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд
затвердити угоду про примирення, укладену 05 липня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_1.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.185 КК України злочину та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.
Застосувавши ст.104 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду АР Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Білогірський районний суд АР Крим.
Головуючий