Справа № 22-ц-1753 Головуючий 1 інст. - Кириченко О.Д.
Категорія: житлові Доповідач - Борова С.А.
19 березня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.
суддів: Борової С.А., Крилової Т.Г.,
при секретарі Лосєвій К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3. ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення порушеного права користування житлом шляхом вселення в жиле приміщення, -
У вересні 2008 р. позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, вказавши, що сторони по справі зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Основним наймачем житла є ОСОБА_1. 22 лютого 2006 р. розірвано шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_3
Приблизно у 2002 році ОСОБА_2 перейшла проживати до свого чоловіка, а у 2005 році вказане житлове приміщення покинула і ОСОБА_1., разом з тим, позивачі постійно приходили до квартири, частково сплачували комунальні платежі, зберігали свою реєстрацію за вказаною адресою, в квартирі залишилася частина їх майна. Просили поновити їх право та вселити ОСОБА_1. та ОСОБА_2 у спірне житлове приміщення.
В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_4 проти позову заперечували, вважали, що позивачі втратили право користування спірним житлом у зв'язку з їх непроживанням у ньому протягом довгого часу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 січня 2009 року позовні вимоги задоволено. Поновлено права ОСОБА_1. та ОСОБА_2 щодо користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, вселено їх у вказану квартиру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3., ОСОБА_4 просять скасувати ухвалене по справі судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи: позивачі вибули в інше місце проживання, а тому втратили право користування житлом. Крім того, позивачами не наведено факту зв'язку позивачів з квартирою.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Як встановлено судовим розглядом та матеріалами справи, у 1988 р. спірне житлове приміщення - двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 була надана в якості службового жилого приміщення сім'ї ОСОБА_2, що на той час складалась з 4 осіб - подружжя ОСОБА_1. та ОСОБА_3та їх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 В подальшому, 5 лютого 2003 р. Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова на підставі рішення цього ж органу № 12-1 від 04.02.2003 р. сторонам по справі виданий ордер на вказане житлове приміщення, в якому основним наймачем житла була зазначена ОСОБА_1., що свідчить про укладання договору найму спірного житлового приміщення в будинку державного житлового фонду.
В 2002 році в зв'язку із утворенням власної сім'ї ОСОБА_2 перебралася для проживання в жиле приміщення свого чоловіка. В 2005 році у зв'язку із погіршенням сімейних відносин з чоловіком та фактичного розпаду сім'ї, спірне житлове приміщення покинула і ОСОБА_1.
22 лютого 2006 р. шлюб між ОСОБА_3та ОСОБА_1. розірваний (а.с.15).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, мотивовано прийшовши до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 64 ЖК України позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 мають такі ж права і обов'язки, як і ОСОБА_3., ОСОБА_4, несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення та несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з зазначеного договору.
Судова колегія вважає, що суд вірно прийшов до висновку, що позивачі не втратили право користування житловим приміщенням, а відповідачі таке їх право порушили.
Зазначені обставини підтверджуються тим, що ОСОБА_2, зареєструвавши шлюб, у 2002 році вимушена була проживати в іншому місці, оскільки в спірній квартирі не було де їй проживати. У ній проживали її батьки, брат з сім'єю - дружиною та дитиною. Вона за матеріальним станом позбавлена була можливості приймати участь у сплаті комунальних послуг та квартплати: не працювала, мала маленьку, важко хвору дитину.
Між ОСОБА_1. та ОСОБА_3склалися погані стосунки, які призвели до розірвання шлюбу. Такі ж стосунки склалися і між батьком та сином з одного боку, та дружиною і донькою (сестрою) з другого боку.
ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду заявив, що вони сторонні, чужі люди.
Обидві сторони сплачували комунальні послуги та квартплату, що підтверджується відповідними квитанціями.
Також сторонами визнані ті обставини, що відповідачі змінили замок на вхідних дверях, ключі позивачам не дали.
У встановленому порядку позивачі не визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та по цей час зареєстровані в даній квартирі.
Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді