Головуючий у першій інстанції-Бошков М.І. Справа № 22ц- 1279 /2008р
Доповідач - Станкевич В.А. Категорія ЦП 23
11 березня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Бабія А.П.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Переверзевій Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 13 грудня 2007 року, -
встановила:
24.01.2007 року представник ОСОБА_1 (діючий в інтересах ОСОБА_2) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди посилаючись на те, що 07.06.2006 року, приблизно о 18 годині, на автодорозі Вилково-Кілія, наподалік від села Ліски, Кілійського района, Одеської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої з вини відповідача, який керував мотоциклом К-700, державний номер НОМЕР_1, автомобілю позивача АЗЛК 412 ИЗ, державний номер НОМЕР_2, заподіяні механічні ушкодження, вартість ремонту яких складає суму матеріальної шкоди. Так як механічні ушкодження не давали позивачу можливість експлуатувати автомобіль, відповідач не погодився відшкодувати шкоду в добровільному порядку, то спір він був вимушений вирішувати в суді, так як зазнав моральних страждань.
Відповідач і його представник з позовом не згодні, посилаючись на те, що мотоцикл не є власністю відповідача, тому він не може нести відповідальності за шкоду, а моральна шкода взагалі не має місця. Між тим, відповідач не заперечував, що мотоцикл, яким він керував 07.06.2006 року, він з батьком фактично купили у власника ОСОБА_4, приблизно 2-3 роки тому, і він постійно знаходиться у них дома, вони його експлуатують по мірі потреби. 07.06.2006 року він поїхав в магазин, по дорозі він був неуважний, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем, яким керував позивач. Він злякався, залишив мотоцикл і втік, а через декілька днів прийшов в ДАІ, де знаходився мотоцикл і на нього склали протокол про порушення ПДР, судом він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Даний штраф він сплатив так як не заперечував проти своєї вини в скоєнні ДТП.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 13 грудня 2007 року позов задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3172 грн. 42 коп., моральну шкоду в сумі 3500 грн. та судові витрати в сумі 89 грн.50 коп., всього 6761 грн. 92 коп.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарги і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача 07.06.2006 року, сторони не заперечують. Крім того, цей факт підтверджується матеріалами перевірки працівниками міліції, які винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і необхідність притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, 124 КпАП України.(а.с. 31-43)
Дані обставини також підтверджуються матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-2 КпАП України.
З протоколу судового засідання вбачається, що відповідач погодився з постановою судді від 11.07.2006 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, постанову не оскаржував, штраф сплатив.(а.с. 65зв.)
Судом встановлено, що винним у ДТП та заподіяння механічних ушкоджень автомобілю позивача, є відповідач ОСОБА_3
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 20.08.2006 року, сума матеріальної шкоди від пошкоджень автомобіля ІЖ-412, державний номер НОМЕР_2, складає 3172 грн. 42 коп.(а.с. 15-24)
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року, зі змінами та доповненнями, "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Що стосується стверджень представника відповідача, що відповідач не може бути належним відповідачем, тому що не є власником мотоцикла, то вони спростовуються матеріалами справи.
Вказані обставини викладені апелянтом і в апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такими ствердженнями, оскільки з пояснень відповідача вбачається, що він придбав мотоцикл у ОСОБА_4 кілька років тому і заплатив певні гроші за його придбання. Мотоцикл постійно знаходився у нього дома і він його використовував при виникненні потреби без оформлення належних документів, тобто користувався ним як власник.(а.с.68)
В письмових поясненнях ОСОБА_5, дочки ОСОБА_4. зазначено, що її батько раніше проживав в селі Ліски, Кілійського района, Одеської області, і продав свій мотоцикл кілька років тому мешканцю села Ліски, ні прізвище, ні його ім'я вона не знає, але знає що батько давав довіреність на право володіння мотоциклом цьому чоловіку.(а.с. 63)
При таких даних суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_3 повинен нести матеріальну відповідальність за завдання позивачу шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що з вини відповідача причинена шкода позивачу.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки відповідач, з вини якого сталася ДТП, наслідком якої стало заподіяння позивачу пошкодження автомобіля, який він не міг півтора року експлуатувати, а йому він був потрібен для виконання своїх службових обов'язків, що змінило його життєві та виробничі стосунки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя, а також не бажання відповідача відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду в добровільному порядку, і позивач був вимушений звертатися до суду, замість мирного вирішення спору, то суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду.
Однак на думку судової колегії суд першої інстанції, ретельно дослідивши обставини справи в цій частині, зробив неправильний висновок щодо суми відшкодування ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди, тому вона підлягає зменшенню.
Оскільки ОСОБА_3 при подачі апеляційної скарги недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи то судова колегія вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн.
Керуючись ст. ст. 304, 305, 307, 309, 313, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 13 грудня 2007 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.