Справа № 22а -1184/2008 р.
Головуючий у 1-й інстанції УсатовД.Д. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
14 березня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Даценко Л.М. , Коцюрби О.П.
при секретарі Шишко О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2008 р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв"язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про надання послуг мобільного зв"язку, -
встановила:
У листопаді 2007 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилався на те, що 01.04.2006 р. між сторонами укладений договір про надання послуг мобільного зв"язку № 2787158 на номер телефону НОМЕР_1, на підставі чого відповідачу було надано особистий рахунок НОМЕР_2. Відповідно до умов зазначеного договору позивач надає послуги стільникового зв"язку, а відповідач зобов"язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані йому послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в мережі стільникового радіотелефонного зв"язку по всіх телефонах, зареєстрованих на особистому рахунку абонента.
17.05.2007 р. позивач розірвав угоду в односторонньому порядку з відповідачем у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.
Заборгованість відповідача по зазначеному договору складається з договірної санкції відповідно до п. 1.2 додаткової угоди в сумі 620, 45 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2008 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи даний спір, суд обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору про надання послуг мобільного зв"язку та по додатковій угоді.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 01.04.2006 р. між сторонами укладений договір та додаткова угода про надання послуг мобільного зв"язку № 2787158 на номер телефону НОМЕР_1, на підставі чого відповідачу було надано особистий рахунок НОМЕР_2. Відповідно до умов зазначеного договору позивач надає послуги стільникового зв"язку, а відповідач зобов"язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані йому послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в мережі стільникового радіотелефонного зв"язку по всіх телефонах, зареєстрованих на особистому рахунку абонента.
Встановлено, що відповідно до п. 1.1 починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитись від основного договору та додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним
2
договором відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UMC з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.
Згідно п.1.2 додаткової угоди забезпеченням виконання зобов"язання абонента перед позивачем не відмовлятися від основного договору та додаткової угоди є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та додаткової угоди до закінчення встановленого п. 1.1 додаткової угоди строку, або при достроковому припиненні основного договору з ініціативи позивача, у випадках невиконання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, згідно з основним договором (включаючи несплату щомісячних рахунків за надані послуги зв"язку) абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 1, 92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основної та додаткової угоди.
Встановлено, що 17.05.2007 р. позивач розірвав угоду в односторонньому порядку з відповідачем у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.
Встановлено, що заборгованість відповідача по зазначеному договору складається із суми договірної санкції відповідно до п. 1.2 додаткової угоди в розмірі 620, 45 грн., що становить 1, 92 грн. * 324 (730-411+5) (а. с. 12-13 )
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову, поскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в строк відповідно до умов основного договору і додаткової угоди та вимог ст. ст. 509, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 1.2 додаткової угоди.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не грунтуються на вимогах закону, висновків суду не спростовують, рішення суду від 14 січня 2008 р. відповідає обставинам справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2008 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.