Справа №22-203/08р. Головуючий по першої інстанції Пісоцькій О.М.
Категорія 15 Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
07 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Буренкової К.О., суддів: Козаченка В.І., Довжук Т.С. ,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В., без участі сторін
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2007 року за позовом
ОСОБА_1
до
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Агро» Арбузинського району Миколаївської області (далі - СТОВ "Іва - Агро")
про розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди,
28 вересня 2007 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до СТОВ «Іва - Агро», в якому зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, розміром 1, 97 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Арбузинського району.
04 червня 2004 року вона передала вказану земельну ділянку в користування СТОВ "Іва - Арго" строком на 5 років за договором оренди.
Посилаючись на те, що в зазначеному договорі не передбачені всі істотні умови збереження стану предмета, умови повернення земельної ділянки, не визначена сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди, не обумовлена відповідальність сторін договору, відповідач не проводить перерахунок орендної плати, позивачка просила суд розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача на її користь 1700 грн. моральної шкоди.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
8 апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та справу на
правити на новий розгляд. На думку апелянта, суд неповно з'ясував обставини справи,
неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
2
Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами, і прийшов до правильного висновку, про те, що спірний договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався, оскільки позивачка на червень 2004 року не мала права власності на цю земельну ділянку. Тому суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 04 червня 2004 року, який є предметом спору, позивачкою суду не наданий та в матеріалах справи відсутній.
Право власності на спірну земельну ділянку 1, 97 га, розташовану в межах території Іванівської сільської ради Арбузинського району, позивачка придбала 26 грудня 2005 року, що підтверджується державним актом (а. 9).
29 серпня 2005 року між позивачкою та СТОВ "Іва - Агро" був укладений строком на 5 років договір оренди вказаної земельної ділянки, але цій договір не є предметом спору (а.с. 7-8).
Таким чином, на час укладення договору оренди земельної ділянки від 04 червня 2004 року позивачка не придбала на неї права власності, а тому суд обґрунтовано постановив рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому, помилкове посилання суду в мотивувальної частині рішення суду на непотрібність вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, не тягне за собою його скасування, оскільки зазначені вимоги випливають з позовних вимог про розірвання договору оренди.
Вважаючи, що суд правильно відмовив позивачці в задоволенні позову та зазначене не змінює висновку суду то стосовно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України відносяться до формальних міркувань для його скасування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на безпідставне стягнення з неї 17 грн. судового збору та 1грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи є безпідставними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка при подачі позовної заяви до суду сплатила 42 грн. 50 коп. судового збору і 28грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Згідно ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року (з доповненнями і змінами) при подачі позовних заяв до суду сплачується 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та із позовних заяв про відшкодування моральної шкоди - 0, 5% неподаткового мінімуму доходів громадян.
Таким чином, при подачі позовної заяви до суду позивачка повинна була сплатити 51 грн. судового збору за позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, 8 грн. 50 коп.3а позовом про відшкодування моральної шкоди та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Тому суд правильно рішенням суду достягнув з позивачки 17 грн. судового збору та 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2008 року за клопотанням ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України була відстрочена сплата судового збору в сумі 25 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне
3
забезпечення розгляду справи при подачі апеляційної скарги на рішення Арбузинського районного суду від 30 листопада 2007 року до прийняття рішення колегією суддів апеляційного суду Миколаївської області.
Враховуючи викладене, вказані судові витрати підлягають стягненню з позивачки.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2007 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 25 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.