іменем України
30 жовтня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого Куцина М. М. , судів: Чужа Ю.Г., Боднар О.В. при секретарі Довбанка Т. О., з участю апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 4 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про примусове вселення в житлове приміщення та усунення перешкод в користуванні та проживанні в квартирі, що є спільною сумісною власністю, визнання права власності 1/2 частини квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, -
встановила:
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про примусове вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні та проживанні у квартирі, що є спільною сумісною власністю, визнання права власності 1/2 частини квартири,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання квартири приватною власністю та поділ спільного майна подружжя.
ОСОБА_3 у первісному позові зазначала, що з 1993 року по березень 2005 року вони з гр. ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі , від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_4, який проживає та знаходиться на її утриманні.
15 травня 2001 року сторони на підставі договору купівлі продажу придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
У 2004 році відповідач вигнав позивачку із сином з квартири. З того часу вона неодноразово намагалася вселитися у квартиру, але відповідач перешкоджає , зміняючи замки. З цих причин позивачка змушена з сином проживати у матері., а відповідач вдруге одружився та вселив в цю квартиру свою дружину.
Позивачка, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, у суді першої інстанції просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі
Справа № 22ц-1654 Номер рядка статистичного звіту: 34
Головуючий у першій інстанції: Вінер Е.А. Доповідач: Куцин М. М.
ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначав, що за час проживання в зареєстрованому шлюбові, він виїжджав за межі держави та на особисто зароблені гроші купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 , посилаючись на вказані обставини, у зустрічній позовній заяві просив у місцевому суді визнати право приватної власності на спірну квартиру, як майно здобуте за час шлюбу за його особисті кошти, а позивачці ОСОБА_3 присудити все рухоме майно та кошти на загальну суму 8463 гривень.
Рішенням Свалявського районного суду від 4 вересня 2007 року первісний позов задоволено в повному обсязі, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, та позивачка вселена у квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні та проживанні квартирою ОСОБА_1. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив у апеляційному порядку рішення Свалявського районного суду від 4 вересня 2007 року, яким позов ОСОБА_3 задоволено, а в його зустрічному позові відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд
Крім цього, у апеляційній скарзі апелянт зазначав, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову , не прийняв до уваги, що зароблені гроші він віддавав дружині для утримання сім»ї, а в позаурочний час він підробляв і відкладав кошти на придбання квартири, ще позичив 300 доларів США у своїх родичів, тобто купив цю спірну квартиру на особисті заощадження, позивачка по справі частину майна винесла з квартири без його відому.
Апелянт та його представник у судді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник відповідача та третя особа вважають апеляційну скаргу
безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Суд апеляційної в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу у відсутність позивача та його представника, оскільки вони належним чином були повідомлені про час та місце розладу справи.
Заслухавши доповідача, осіб, які прийняли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення первісного позову, місцевий суд виходив з того, що сторони по справі, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 1993 року по 15 березня 2005 року на підставі договору купівлі продажу від 15 травня 2001 року придбали квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав права з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)
Відповідно до положень ч.1 п.1-3 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини та чоловіка є майно, набуте ними до шлюбу або під час шлюбу на підставі дарування, та в порядку спадкування.
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 на кошти, заощаджені, під час перебування в зареєстрованому шлюбі з Кенес Тетяною Іванівною, і цей факт стверджується договором купівлі продажу від 15 травня 2001 року.
Крім цього, відповідач по справі ОСОБА_1 у місцевому суді не заперечував факт того, що позивачка по справі ОСОБА_3, проживає з їх спільним сином у батьків, а вчиняв їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, рахуючи що ця квартира є його особистою приватною власністю.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що місцевий суд правильно дійшов до висновку, визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Місцевий суд при розгляді первісного позову в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про примусове вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні та проживанні у квартирі, що є спільною сумісною власністю, суд вселив позивачку квартири АДРЕСА_1.. При цьому суд не з»ясував, хто на даний час проживає в цій квартирі, не притягнув їх до участі в справі, вирішуючи тим самим питання про їхні права й обов'язки, що відповідно з п.4 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, тобто в частині позовних вимог про визнання права особистої приватної власності на квартиру ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що ця квартира набута подружжям Кенес за час шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
При цьому, судова колегія не може погодитися з висновком місцевого суду щодо відмови в частині позовних вимог про поділ спільного майна подружжя по зустрічному позову, оскільки в цій частині позовної вимоги про поділ майна суд по суті не вирішив, а безпідставно відмовив.
Отже, суд не вирішив заявлених позовних вимог зустрічного позову про поділ спільного майна подружжя, що згідно п.5 ст. 311 ЦПК України тягне за собою скасування рішення в цій частині зустрічного позову з направленням справи на новий судовий розгляд.. Цей недолік суду не міг бути усунутий ухваленням додаткового рішення, оскільки з приводу цієї вимоги сторони не подавали доказів., а для вирішення цього позову необхідно провести ряд процесуальних дій.
Із врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення Свалявського районного суду від 4 вересня 2007 року в частині вирішення позовних вимог за
первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про примусове вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні та проживанні у квартирі, що є спільною сумісною власністю, та в частині відмови про поділ спільного майна подружжя за зустрічним позовом скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду . У решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити.
Рішення Свалявського районного суду від 4 вересня 2007 року в частині вирішення позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про примусове вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні та проживанні у квартирі, що є спільною сумісною власністю, та в частині відмови про поділ спільного майна подружжя за зустрічним позовом скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
У решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.