Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа № 11а - 185/2009 року Головуючий у суді І-ї інстанції - Кавун Т.В.
Категорія - ст.125 ч.2 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції - Олексієнко І.С.
17 березня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя с. Первомайське, Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, голову ФГ “Васильченко», що має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2оку народження, такого, що не має судимості,
засуджено за ст. 125 ч.2 КК України та призначено покарання у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт.
Суд визнав винним ОСОБА_1в тому, що між ним таОСОБА_2. в березні 2008 року в с. Первомайське Маловисківського району Кіровоградської області виникла сварка, в ході якої засуджений наніс потерпілому удари руками та ногами в різні частини тіла, внаслідок чого останньому було заподіяно тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 304 від 30.10.2008 року відносяться до категорії легких, що причинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оскаржуючи фактичні обставини справи просить вирок скасувати, його звільнити від кримінальної відповідальності, а справу закрити на підставі ст.6 ч.1 п.4 КПК України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно та не об'єктивно розглянуто дану справу і залишено поза увагою той факт, що він має на утриманні неповнолітню дитину, обвинувачувався у вчиненні злочину невеликої тяжкості, а тому суд повинен був застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив вирок суду першої інстанції скасувати, а справу закрити на підставі Закону України «Про амністію», оскільки він дізнався про можливість застосування до нього амністії, лише після постановлення судом вироку, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.
В зв'язку з цим, суд зобов'язаний був роз'яснити ОСОБА_1. в судовому засіданні після 26 грудня 2008 року, що він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р. і тільки при отриманні судом відмови від засудженого з цього приводу, продовжити розгляд справи по суті з постановленням вироку 27 січня 2009 р., але згідно протоколу судового засідання в період з 26 грудня 2008 р. по 27 січня 2009 р. були проведені судові засідання (09.01.2009 р., 27.01.2009 р.), але суд взагалі не роз'яснював про цей Закон останньому.
Разом з тим, як встановлено по справі, злочин скоєний засудженим є невеликої тяжкості, він має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2оку народження, а тому в силу ст.1 п. »в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року засуджений підлягав звільненню від кримінально відповідальності, про що при апеляційному розгляді було заявлено самим засудженим, що є обґрунтованим на думку колегії суддів, оскільки передбачених законом обмежень щодо застосування до засудженого амністії немає.
На підставі ст.. 6 ч. 1 п. 4 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, тобто суд, в даному випадку, постановив незаконний вирок стосовно ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду даної справи та постановлення вироку набрав чинності Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1- закриттю на підставі ст.1 п. »в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1- задовольнити.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2009 р. відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1за ст.. 125 ч. 2 КК України відповідно до ст.. 6 ч. 1 п. 4 КПК України - закрити на підставі ст.1 п. »в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р.
Судді:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.