Справа № 11-113 /09 Головуючий у 1 інстанції Гордійчук В.М.
ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
м. Луцьк 27 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Хлапук Л.І.,
суддів Матата О.В.,Силки Г.І.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
захисника ОСОБА_1.,
засудженої ОСОБА_2.,
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 25 грудня 2008 року, яким
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка с. Пнівне Камінь-Каширського району, жителька м. Камінь-Каширський Волинської області, з вищою освітою, вчитель загальноосвітньої школи 1-3 ступеню с. Пнівне Камінь-Каширського району, має на утриманні 2 дітей, раніше не судима, -
засуджена за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування основного покарання з випробуванням, якщо протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї згідно ст. 76 КК України обов'язки: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання, повідомлятиме їх про зміну місця проживання та роботи.
Стягнено з ОСОБА_2в користь ОСОБА_4в відшкодування матеріальної шкоди 6770 грн., в відшкодування моральної шкоди 25 тисяч грн., та 500 грн. за надання юридичних послуг, в користь ОСОБА_5та ОСОБА_3 в відшкодування моральної шкоди по 15 грн. кожній та по 500 грн. кожній понесених ними судових витрат, в користь держави 1622 грн. 59 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням експертиз по справ.
Запобіжний захід ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_2 даним вироком визнана винною в тім, що біля 13 год. 3 липня 2008 року на автодорозі з м. Камінь-Каширський в с. Селище Камінь-Каширського району, керуючи автомашиною марки «Ауді-А6», належноюОСОБА_6., в порушення вимог п.12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху під час обгону велосипедиста ОСОБА_7., що рухався в попутному напрямку, не вибрала безпечної швидкості руху, безпечного інтервалу між автомашиною та велосипедом під час його обгону, неналежно оцінила дорожню обстановку. В результаті чого вчинила наїзд на ОСОБА_7., смертельно травмувавши його. Засуджена ОСОБА_2., не погоджуючись з вироком, в своїй апеляції посилається на не вчинення нею злочину. Вказує про порушення потерпілим п. 6.6, 6.7, 2.9-а Правил дорожнього руху через знаходження його в час події в стані алкогольного сп'яніння, та рух поза велосипедною доріжкою, здійснення ним маневру лівого повороту в безпосередній близькості до автомашині під її управлінням. Вважає, що суд не взяв до уваги та не дав оцінки її показанням про зіткнення транспортних засобів на зустрічній смузі руху.
Прохає вирок скасувати, а її виправдати.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, апелянтку та захисника, які її підтримали, потерпілу ОСОБА_3 і прокурора, які прохають вирок залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
В силу ст. 22 КПК України особа, яка проводить дізнання, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Всупереч даним вимогам закону, органи досудового слідства, суд, визнавши ОСОБА_2. винною в порушенні пп. 12.1. 13.1. 13.3 Правил дорожнього руху, не перевірили та не спростували твердження засудженої про те, що аварійну обстановку створив сам потерпілий ОСОБА_7., який, їдучи велосипедом, в безпосередній близькості до її автомашини змінив напрямок руху.
Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_2. вмінялось те, що вона, розпочавши обгін на автомашині велосипедиста, який рухався в попутному напрямку, обрала недостатній в межах 1,5 метра боковий інтервал до нього, в результаті чого вчинила наїзд.
Таким чином, з обвинувачення вбачається, що наїзд було скоєно на правій стороні дороги по ходу їх руху або в межах осьової лінії дороги.
Однак матеріалами кримінальної справи не встановлено місця дорожньо-транспортної пригоди, в тім числі місця зіткнення.
Не перевірено та не спростовано твердження засудженої ОСОБА_2. про те, що місцем зіткнення стала зустрічна смуга руху, на якій вона здійснювала маневр обгону. При цьому потерпілий в безпосередній близькості від її машини, раптово для неї, без будь-якого сигналу почав маневр по виїзду на прилягаючу зліва другорядну дорогу.
Не дано оцінки та не спростовано пояснення засудженої про те, що вона не мала технічної можливості уникнути наїзду, перед початком маневру давала звуковий сигнал, а побачивши перешкоду, здійснила різке гальмування.
Огляд місця події є поверховий, складена до нього схема ДТП не містить даних щодо розташування транспортних засобів до і після ДТП, слідів гальмування, місця зіткнення, не відображає стан дорожнього покриття, наявність прилеглих до головної дороги другорядних доріг, видимості в напрямку руху.
Все це не дало можливості здобути потрібні для проведення автотехнічної експертизи дані, щоб встановити причини ДТП та винуватість засудженої ОСОБА_2. чи інших осіб у ній.
Не звернуто уваги і на те, що, як вбачається з висновку транспортно-трасологічної експертизи, в момент первинного контакту повздовжня вісь велосипеда розміщувалась під кутом приблизно 60-70 градусів відносно повздовжньої осі автомашини, що суперечить ушкодженням автомашини ОСОБА_2., виявленим після ДТП.
При не встановленні місця зіткнення транспортних засобів, не зібрання доказів винуватості ОСОБА_2. в ДТП обвинувачення фактично побудовано на припущеннях.
По справі не було проведено автотехнічної експертизи для встановлення, хто з учасників дорожньо-транспортної пригоди і які пункти Правил дорожнього руху порушив, як повинен був діяти кожен з них в даній дорожній ситуації.
Не усунув вищевказану неповноту і суд в ході розгляду справи, фактично побудувавши вирок також на припущеннях.
Така неповнота істотно вплинула на встановлення істини по справі і прийняття законного та обґрунтованого рішення по ній. В зв'язку з чим вирок підлягає до скасування.
Оскільки для перевірки правильності висунутого ОСОБА_2. обвинувачення необхідно провести ряд слідчих дій, які суд сам не в змозі здійснити, справу слід направити на додаткове розслідування.
В його ході потрібно провести відтворення обстановки і обставин ДТП з усіма її очевидцями і учасниками. Під час якого скласти протокол огляду місця події з детальною схемою, з вказівкою параметрів траси, де відбулось ДТП, прилеглих до неї другорядних доріг і місця пригоди.
Шляхом проведення вищевказаної слідчої дії, допиту всіх очевидців і учасників автоаварії вияснити видимість в напрямку руху, місце розташування транспортних засобів перед аварією, місце зіткнення автомашини ОСОБА_2. з велосипедом ОСОБА_7. Перевірити висунуту обвинуваченою ОСОБА_2. версію про зіткнення транспортних засобів на лівій смузі по ходу їх руху та здійснення нею різкого гальмування і неможливість її уникнути ДТП через раптовий маневр потерпілого.
На підставі результатів повторного огляду місця події і відтворення обстановки і обставин події з учасниками і очевидцями, протоколів огляду транспортних засобів з зафіксованими у них їх пошкодженнями призначити автотехнічну експертизу. В її ході встановити місце зіткнення автомашини обвинуваченої з велосипедом потерпілого, які саме і ким з них порушені Правила дорожнього руху, що знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертельним травмуванням ОСОБА_7. Вияснити, чи мала ОСОБА_2. технічну можливість уникнути зіткнення.
В залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність в діях останньої складу інкримінованого злочину.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Камінь-Каширського районного суду від 25 грудня 2008 року щодо неї скасувати, направивши справу прокурору Камінь-Каширського району для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2. залишено попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий: Хлапук Л.І.
Судді: Матат О.В.
Силка Г.І.