справа: № 11-41 Номер рядка статистичного звіту: 2
Головуючий у першій інстанції: Мельник В. І. Доповідач: Дідик В. М.
29 січня 2009 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г. М., суддів - Дідика В. М., Марчука О. П.,
з участю прокурора - Кураха Ю. М., засудженого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_3 ст. помічника прокурора Тячівського району, який брав участь в її розгляді судом першої інстанції, на вирок Тячівського районного суду від 14 листопада 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий, з середньою освітою, українець, громадянин України, не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено Степі 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України Степу звільнено від відбування покарання з трьохрічним іспитовим терміном, з покладенням на нього обов'язків повідомляти органи крймінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та не виїжджати без дозволу цих органів за межі України на постійне проживання.
Ухвалено: запобіжний захід щодо ОСОБА_1 змінити на підписку про невиїзд, стягнути на користь потерпілого ОСОБА_3 10 тис. гривень на відшкодування моральної шкоди.
Степа визнаний винним у тому, що 3 листопада 2007 року близько 1 години, в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї диско-бару «Графіт» по вул. Леніна №133-а в с Вонігово Тячівського району, на грунті неприязних відносин наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В подальшому, близько 1-ї години 30 хвилин Степа за попередньою змовою з невстановленими слідством особами на тому ж подвір'ї знову наніс удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_3та відкрито викрав у нього мобільний телефоном, 15 гривень і ремінь загальною вартістю 1030 гривень.
2
В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить апеляційний суд винести свій вирок і задовольнити цивільний позов повністю. Посилається на невідповідність призначеного покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі винного, який вину не визнав.
Прокурор в апеляції просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд через однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вказує на те, що суд не дав юридичної оцінки діям засудженого і не вирішив питання про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав свою апеляцію, виступи засудженого та захисника, які просили залишити апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція прокурора підлягає до задоволення повністю, а апеляція потерпілого - частково, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
Ці вимоги закону судом не додержано, а також не з'ясовано з достатньою повнотою дані про особу підсудного, зокрема його сімейний стан, наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей. В цій частині вироку суд обмежився констатацією правильності кваліфікації дій винного органом досудового слідства, не зазначивши кваліфікуючих ознак злочину.
Що стосується призначеного Степі покарання, то рішення про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням у вироку не вмотивоване.
Окрім цього, всупереч вимогам ст. 328 КПК України суд першої інстанції залишив поза увагою заявлений потерпілим цивільний позов (а. с. 163-164).
Як вбачається із супровідного листа прокуратури Тячівського району (а. с. 148) кримінальну справу щодо ОСОБА_1 надіслано до Тячівського районного суду разом з постановою про затвердження обвинувального висновку, однак в матеріалах справи така відсутня.
Відповідно до ст. 370 КПК України відсутність рішення прокурора в справі з обвинувальним висновком є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і позбавляє суд можливості її розгляду.
Якщо в разі нового розгляду справи суд дійде висновку про винність ОСОБА_1 у вчинення злочинів за обставин, зазначених в обвинувальному висновку, покарання, вказане йому за даним вироком слід вважати зам'яким.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково, а апеляцію помічника прокурора Тячівського району задовольнити повністю.
Вирок Тячівського районного суду від 14 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, в тому числі за м'якістю призначеного покарання, справу повернути до того ж суду на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.