ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
15 січня 2009 р.
Справа № 13/152
Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.
при секретарі судового засідання Кучмі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Ліквідатора ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" Слободян Любомира Ярославовича,
вул. Вовчинецька, 189/57, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача: ТзОВ "Есперанса",
вул. Івана Кудрі, 35/А, кв.23, м.Київ 42,01042
про визнання недійсним договору демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року, акту виконаних робіт від 31 липня 2006року та повернення коштів ( відшкодування збитків нанесених відповідачем) в розмірі 1 850 000,00 грн. (один мільйон вісімсот п"ядесят тисяч гривень,00 коп).
за участю представників сторін:
від позивача: Слободян Л. Я. - арбітражний керуючий, ліцензія серія АА № 779289 від 05.10.04.
від відповідача: представник не з"явився
Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки, передбачені ст.20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення технічної фіксації суду не подавалося.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання недійсним договору демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року, акту виконаних робіт від 31 липня 2006 року та повернення коштів
( відшкодування збитків нанесених відповідачем) в розмірі 1 850 000,00 грн. (один мільйон вісімсот п"ядесят тисяч гривень,00 коп).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у відзиві на позов, в обгрунтування своїх вимог посилається на той факт, що договір демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року укладено в період провадження у справі про банкрутство боржника - Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківська меблева фабрика», що є порушенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, ухвалу суду від 24.11.08. повернуто до господарського суду з відміткою поштового відділення про те, що юридична особа - ТзОВ "Есперанса" за адресою зазначеною в ухвалі не знаходиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвала про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Відповідно до ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.04. порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківська меблева фабрика», (м.Івано-Франківськ, вул.Левинського,1, м. Івано - Франківськ, код 00274329, справа №Б-7/198).
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2007 року боржника - ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження керівних органів боржника, ліквідатором у справі про банкрутство призначено арбітражного керуючого Слободяна Л.Я.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором вжито заходів щодо формування ліквідаційної маси банкрута, розшуку майна та виявлення і повернення дебіторської заборгованості.
В результаті проведених дій ліквідатором встановлено сканокопії документів про те, що керівництвом банкрута укладено договір демонтажу №3/07 Esp від 12 липня 2006 року, згідно умов якого, замовник - ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика» доручає підряднику - ТзОВ "Есперанса" здійснити демонтаж деревообробного обладнання та поставити запасні частини на таке деревообробне обладнання в асортименті, кількості та за цінами наведеними в Додатку №2 (Специфікація №1) до вказаного договору.
Відповідно до пункту 4.1. укладеного між сторонами договору, вартість робіт, що виконуються підрядником складає 1 315 535,74 грн, загальна вартість запчастин складає 521 064,26 грн. Як вбачається з акту виконаних робіт від 31.07.2006 року підрядником виконано роботи щодо демонтажу 107 позицій, в тому числі столів, комп"ютерів, друкуючих машин, вайм, верстатів за ціною більше 12 000,00 грн. Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, жодного кошторису щодо виконання робіт, середньої собівартості, затратної частини та рентабельності ліквідатором боржника не виявлено, а також не знайдено документального підтвердження умов визначення вартості демонтажу та вартості комплектації.
Керівництвом боржника здійснено оплату послуг підрядника, відповідно до платіжного доручення №190 від 13.07.2006 року ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика» перераховано ТзОВ "Есперанса" кошти в сумі 1 070 000,00 грн., згідно платіжного доручення №190 від 24.07.2006 року проплачено 510 000,00 грн. та відповідно до платіжного доручення №191 від 27.07.2006 року ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика» здійснено платіж в сумі 256 600,00 грн.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 9.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможн ості боржника або визнання його банкрутом» від 04.06.2004 р. №04-5/1193 збори кредиторів на час дії процедур банкрутства обирають комітет кредиторів у складі не більше 7 осіб для оперативного та кваліфікованого представництва інтересів усіх кредиторів у справі та вирішення питань щодо введення тих чи інших процедур банкрутства, контролю за діяльністю арбітражного керуючого, надання згоди щодо укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість, та здійснення інших дій, передбачених Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається виключно в порядку, передбаченому розділом ІІІ даного Закону.
Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на ліквідатора покладено обов'язки забезпечення збереження майна банкрута, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, керівництвом боржника даний договір укладено в період провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківська меблева фабрика» № Б-7/198, яка знаходиться в провадженні господарського суду Івано - Франківської області, чим порушено п.13 ст.13 та п.8 ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», адже як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, ні комітетом кредиторів, ні арбітражним керуючим ніякої згоди на укладення договору демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року не надавалось.
Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, зважаючи на викладене, договір демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року укладено в порушення встановленого ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку, є нікчемним правочином.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивач в особі ліквідатора довів в судовому засіданні, що виконання договору демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 року завдає збитків боржнику, створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика», а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним вищезазначеного договору.
В частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту виконаних робіт від 31.07.2006 року, суд вважає дані вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Договір демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 визнати недійсним.
Зобов"язати відповідача ТзОВ "Есперанса", вул. Івана Кудрі, 35/А, кв.23, м.Київ 42,01042, код 328253126554 повернути позивачу ВАТ "Івано-Франківська меблева фабрика" вул. Левинського,1, м.Івано-Франківськ,76000, код 00274329 отримані за договором демонтажу № 3/07 Esp від 12 липня 2006 кошти в сумі 1 850 000,00 грн.
В частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту виконаних робіт від 31.07.2006 року - в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 20.01.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"