Справа № 2 -208/08(11) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія - 2.7 інстанції - Полянчук Б.І.
26 лютого 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Нагорної Л.М.(доповідач),
суддів - Стежко В.А., Суховарова А.В.
при секретарі - Дубовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського міського відділу УМВС України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними, спонукання до вчинення дій, -
У березні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до начальника відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського міського відділу УМВС України в Запорізькій області Пасько Лідії Олексіївни, в якому просила суд визнати протиправними дії начальника ВГІРФО Бердянського міськвідділу УМВС України в Запорізькій області Пасько Л.О. щодо невиконання вимог протесту прокурора та судового рішення, та не скасування у паспорті ОСОБА_2 відомостей про незаконну реєстрацію її проживання у АДРЕСА_1, а також не надання позивачу документів, що підтверджують факт скасування незаконної реєстрації ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, а також зобов'язати начальника ВГІРФО Бердянського міськвідділу УМВС України в Запорізькій області Пасько Л.О. скасувати у паспорті ОСОБА_2 відомості про незаконну реєстрацію її проживання у АДРЕСА_1 та надати позивачу відповідні офіційні документи, які підтверджують факт скасування незаконної реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою. Обґрунтовувала свої вимоги тим, що 18 червня 2004 року на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 15.06.2004 року № 356 їй та її сину було видано ордер № 4 на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2. В подальшому номер наданої їй квартири № 5 було замінено на № 4, а ще пізніше - на № 3. Одночасно, в наданій позивачу квартирі, на підставі рішення суду від 06.05.2004 року була зареєстрована ОСОБА_2, яка ніколи в цій квартирі не проживала. Як з»ясувалось пізніше , рішення суду, на підставі якого була зареєстрована в її квартирі ОСОБА_2 виявилось підробленим, про що зазначено в протесті прокурора, на підставі якого Коваленко була знята з реєстрації в спірній квартирі. У 2008 році позивач звернулася до начальника ВГІРФО Бердянського міськвідділу УМВС України в Запорізькій області Пасько Л.О. та просила повідомити чи скасовано у паспорті ОСОБА_2 незаконну її реєстрацію у наданій позивачу квартирі, та надати відповідні документи. Проте, відповідач відмовився надати позивачу таку інформацію.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2008 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначила, що постанова суду першої інстанції є незаконною та прийнята з порушенням норм КАС України, оскільки, при ухваленні даного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані всі обставини у справі, не досліджувались та не оцінювались надані позивачем докази, та не брались до уваги всі заявлені нею клопотання.
Заперечень на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надавалось.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала і при цьому пояснила, що дійсно між нею та ОСОБА_2 існує спір відносно права на квартиру АДРЕСА_1, на яку вона отримала ордер, а ОСОБА_2 намагалась визнати право на вказану квартиру шляхом судового рішення, яке підробила. Коли це з»ясувалось, по протесту прокурора її зняли з реєстрації в цій квартирі, а потім рішенням суду знову поновили реєстрацію. Зараз на розгляді в суді першої інстанції знаходиться цивільний спір про визнання ордеру на спірну квартиру недійсним і справа по суті іще не розглянута.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а справа - закриттю провадженням, виходячи з наступного.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Частиною 2 цієї статті визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;3) про накладення адміністративних стягнень;4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фактично між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на протязі тривалого часу існує спір відносно визнання права користування квартирою АДРЕСА_1, який не вирішений по суті і на даний час. Вказане підтверджується копіями рішень від 24.12.2007 року \( а.с.15), від 29 лютого 2008 року ( а.с.17), від 06 червня 2008 року, яким скасовано рішення начальника сектору ВГІР Бердянського МВ УМВС України в Запорізькій області про зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в спірній квартирі (а.с. 47), яке хоча і набрало законної сили, але на теперішній час оскаржується ОСОБА_1 ( а.с.48), про що не заперечувала і апелянт по справі, більш того, надала до суду копію позову, заявленого до неї ОСОБА_2 про визнання ордеру на спірну квартиру недійсним та виселення із спірної квартири, і підтвердила, що дана справа по суті іще не розглянута.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що хоча позов ОСОБА_1 і заявлений до начальника відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського міського відділу УМВС України в Запорізькій області, але із суті цього позову слідує, що позивачка бажає захистити своє право користування квартирою АДРЕСА_1 від ОСОБА_2, яка в свою чергу також має намір довести своє право користування спірною квартирою.
Згідно зі ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Посилання ОСОБА_1 в позові на те, що начальник ВГІРФО Бердянського міського відділу УМВС України в Запорізькій області Пасько Л.О. , не надаючи їй документів , які офіційно підтверджують факт скасування незаконної реєстрації ОСОБА_2 в спірній квартирі, порушує її право на вільний доступ до інформації та її отримання, також свідчать про те, що позивач ставить питання про захист її немайнових прав, якими є права на отримання інформації , що передбачено ст.. 302 ЦК України і захист таких порушених прав також здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст.. 157 КАС України.
З урахуванням вищенаведеного, колегія судів дійшла висновку про те, що даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, належний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав ОСОБА_1 можливий шляхом вирішення спірних правовідносин , що виникли між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відносно користування квартирою АДРЕСА_1 і спір повинен вирішуватись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного провадження.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, ст.203 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 серпня 2008 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 03 березня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
А.В.Суховаров