24 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Леонтович К.Г., Фадєєвої Н.М., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2007 року та ухвалу Донецького адміністративного апеляційного суду від 07 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми ,-
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми.
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2007 року ухвалу Донецького адміністративного апеляційного суду від 07 лютого 2008 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення виходили з того, що ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено щорічну виплату одноразової компенсації у зв'язку із переходом з 3 групи на 2 групу інвалідності у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат.
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія, у тому числі частини 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар відхилити, а постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 07 листопада 2007 року та ухвалу Донецького адміністративного апеляційного суду від 07 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.