21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Половинкіна Б.О.
суддів Парфенюка С.В., Калашникова В.М.
за участю секретаря Косогонова С.С.
прокурора Кошарського Ф.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Єгорова О. на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2013 року яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Горлівки Донецької області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий:
- 23.01.2004 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст.ст. 309 ч.2, 121 ч.1, 70 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 13.03.2008 року звільнений умово-достроково на 2 роки 3 місяці 26 днів,
без визначеного місця мешкання, -
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Згідно вироку, 21 жовтня 2012 приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання у підсобному приміщенні човнярної станції, розташованої біля 2-го міського ставка у Ворошиловському районі м. Донецька недалеко від будинку № 10 по вул. Рози Люксембург, діючи навмисно, протиправно, у результаті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході сварки, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, завдав останньому удар дерев'яною палкою по спині, від якого ОСОБА_2 впав на підлогу на лівий бік, після чого ОСОБА_1 став наносити ОСОБА_2 численні удари, не менш ніж одинадцять ударів дерев'яною палкою по голові, тулубу, ногам, в результаті чого заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2677 від 03 грудня 2012 року: рани волосистої частини голови та обличчя, крововиливи в м'які покрови голови, переломи кісток зводу черепа праворуч і ліворуч, субарахноїдальні крововиливи, крововиливи в речовину головного мозку, переломи ребер 8-9 по навколо хребцевій лінії, зліва - 5 по лопаточній лінії, 8 по заднє-паховій лінії, 9 по переднє-паховій лінії, крововиливи в м'яких тканинах правої гомілки, перелом великої і малої гомілкових кісток справа і мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Від отриманих ушкоджень настала смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 приблизно о 18-19 годині.
Прокурор в апеляційній скарзі порушує питання про скасування вироку суду, просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на 13 років. Вважає вирок суду незаконним, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, до того ж судом, належним чином не був повідомлений потерпілий ОСОБА_2, справа була розглянута без його участі, що відповідно до ст. 412 КПК України, є безумовною підставою до скасування вироку.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив скасувати вирок суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який навпаки ставив питання про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарги прокурора підлягає задоволенню, а вироку суду - скасуванню з наступних підстав.
Так відповідно з вимогами ст. 412 ч.2 п.5 КПК України судове рішення підлягає скасуванню у всякому випадку, коли судовий розгляд справи був проведений за відсутністю потерпілого, який не був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.
Згідно з вимогам ст. 136 КПК України підтвердження належного отримання особою повідомлення чи ознаёмлення з її змістом іншим шляхом є підпис особи про отримання повідомлення, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повідомлення, або інші данні, які підтверджують факт отримання особою повідомлення чи ознаёмлення з її змістом.
Як вбачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_2 не був належним чином, як передбачає це ст. 136 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового засідання, оскільки поштові повідомлення були повернути суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання (т.2 а.с. 30-31).
За таких обставин, як вважає колегія суддів, виходячи з вимог ст. 412 ч.2 п.5 КПК України судове рішення підлягає скасуванню у всякому випадку, а оскільки відповідно до вимог ст. 420 ч.1 КПК України, де передбачені випадки постановлення апеляційною інстанцією свого вироку, перелік яких є вичерпним і не підлягає розширеному толкуванню, постановлення вироку апеляційним судом, в цьому випадку не передбачене, то справу належить повернути суду, який постановив вирок, на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, суду першої інстанції слід усунути протиріччя, які мають місце в судовому рішення, оскільки як вбачається з вироку суду, той, відповідно до вимог ст. 368 ч.1 п.2 КПК України, постановляючи вирок повинен був вирішити чи є у діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення та якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.
В порушенні вимог саме цієї статті, суд у вироку описав кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим наступним чином, «21 жовтня 2012 приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у підсобному приміщенні човнової станції, розташованої біля 2-го міського ставка у Ворошиловському районі м. Донецька недалеко від будинку № 10 по вул. Рози Люксембург, діючи навмисно, протиправно, у результаті раптово виниклих неприязних відносин, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, завдав останньому удар дерев'яною палкою по спині, від якого ОСОБА_2 впав на підлогу на лівий бік, після чого ОСОБА_1 став наносити ОСОБА_2 численні удари, не менш ніж одинадцять ударів дерев'яною палкою по голові, тулубу, ногам, в результаті чого заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2677 від 03 грудня 2012 року: рани волосистої частини голови та обличчя, крововиливи в м'які покрови голови, переломи кісток зводу черепа праворуч і ліворуч, субарахноїдальні крововиливи, крововиливи в речовину головного мозку, переломи ребер 8-9 по навколо хребцевій лінії, зліва - 5 по лопаточній лінії, 8 по заднє-паховій лінії, 9 по переднє-паховій лінії, крововиливи в м'яких тканинах правої гомілки, перелом великої і малої гомілкових кісток справа і мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Від отриманих ушкоджень настала смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 приблизно о 18-19 годині». Тобто, згідно з описом діяння кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим, який надав суд у вироку, воно має кваліфікуватися як навмисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, тобто ст. 121 ч.2 КК України, в той же час, вказуючи за якою статтею закону України про кримінальну відповідальність воно передбачено, суд вказав на ст. 115 ч.1 КК України, тобто статтю, яка передбачає відповідальність за скоєння навмисного вбивства.
Таким чином, на думку колегії суддів, відповідно з вимогами ст. 411 ч.1 п.4 та ч.2 КПК України, вищевказані обставини є також підставою до скасування вироку, які суду належить усунути при новому розгляді справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на порушення судом вимог ст. 374 ч.3 п.2 КПК України в частині формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним, оскільки формулюючи обвинувачення, а саме вказуючи на кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, суд, в мотивувальній частині вироку послався, як на встановлений ним факт на один з доказів, а саме на судово-медичну експертизу, який ще потребував дослідження та оцінки в судовому засіданні.
В той же час, за таких обставин колегія суддів вважає, що якщо суд першої інстанції, при новому розгляді справи прийде до висновку про доведеність провини обвинуваченого ОСОБА_1 в тому ж обсязі та за тих же обставин, за тією ж кваліфікацією за статтею кримінального закону, яке передбачає відповідальність за скоєння навмисного вбивства, то міру покарання, яка обрана йому цим вироком слід вважати м'якою, такою, яка не відповідає особі обвинуваченого, характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення.
При новому розгляді вищевказаної справи суду першої інстанції, як вважає колегія суддів слід прийняти рішення яке б повністю відповідало нормам як матеріального так і процесуального закону.
Керуючись ст. 404-405, 408, 412, 415 419 УПК України, колегій суддів -
Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні Єгорова О. заступника прокурора Донецької області - задовольнити.
Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, повернувши кримінальне провадження на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити обрану судом - тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.
Судді: