29 січня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Половинкіна Б.О.
суддів Парфенюка С.В., Калашникова В.М.
за участю прокурора Красної К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1, засудженого на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Слов'янська Донецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий:
- 03.06.1985 року Слов'янським міським судом за ч. 3 ст. 81 КК України /у ред. 1960 р./ до 5 років позбавлення волі,
- 18.01.1994 року Слов'янським міським судом за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 145, ч. 4 ст. 213, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 194 КК України /у ред. 1960 р./ до 7 років позбавлення волі,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна,
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань - у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна.
Згідно вироку, ОСОБА_2 скоїв злочини при наступних обставинах:
14 березня 2005 року о 23-00 годині ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у попередню злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_3 на незаконне заволодіння транспортним засобом. З метою реалізації свого злочинного наміру, прийшли до гаражу розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_2, попередньо розподіливши між собою ролі у скоєнні злочину, переконавшись у відсутності громадян, ОСОБА_2 принесеними із собою ножівкою по металу і автомобільною металевою монтировкою спиляв, потім відламав дужку навісного замка, відкрив ворота, ОСОБА_3, в цей час стояв осторонь і спостерігав за можливою появою громадян з метою попередження про небезпеку, після чого вони проникли в приміщення гаража, підійшли до автомобілю ВАЗ-21065 державний номер НОМЕР_1, що стояв в ньому, та який належить ОСОБА_4 вартістю 22 296 грн. 16 коп., при цьому ОСОБА_2 зламав замок рульового колеса і шляхом з'єднання дротів запустив двигун автомобіля, повторно, незаконно заволоділи їм і здійснили поїздку на ньому, перегнавши автомобіль в гараж: домоволодіння АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_2, де розібрали автомобіль на запчастини знищивши кузов автомобіля шляхом розпилювання, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 значний матеріальний збиток.
Крім того, 14 березня 2005 року о 23-00 годині ОСОБА_2 під час скоєння незаконного заволодіння автомобілю ВАЗ-21065 державний номер НОМЕР_1 проникнувши і перебуваючи в гаражі розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_2, вступивши у попередній злочинний зговір з ОСОБА_3 на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрали майно, яке знаходилося в гаражі ОСОБА_4, а саме
- 350 штук 0,5 літра пляшок горілки «Приватна колекція» за ціною 10 грн. кожна в картонних упаковках загальною вартістю 3500 грн.;
- зарядно-пусковий пристрій «Електроніка», вартістю 300 грн.;
- 3 штуки металевих 20 літрових каністри по ціні 20 грн. кожна загальною вартістю 60 грн.;
- 60 літрів бензину «А-92» за ціною 2 грн. 60 коп. за 1 літр загальною вартістю 156 грн.;
- електродриль вартістю 300 грн.,
завдавши шкоди потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 4316 грн. та з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися на свій розсуд.
Крім того, 30 жовтня 2005 року о 00-00 годин ОСОБА_2, діючи. умисно, з корисливих мотивів, вступивши у попередній злочинний зговір з раніше йому знайомим ОСОБА_3 на незаконне заволодіння транспортним засобом прийшли до гаражу розташованому в ряду металевих гаражів по пер.Комсомольскому м. Слов'янська, попередньо розподіливши ролі у вчиненні злочину, переконавшись у відсутності громадян, ОСОБА_2 принесеними із собою ножівкою по металу і автомобільною пилкою та металевою монтировкою спиляв і відламав навіси правої половини воріт, відкривши їх. ОСОБА_3 в цей час стояв осторонь і спостерігав за можливою появою громадян з метою попередження про небезпеку. Після чого проникли в приміщення гаража, підійшли до автомобілю «DAEWOO-LANOS» державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 загальною вартістю 46 382 грн. 25 коп., при цьому, ОСОБА_2 відкрив незамкнені двері водія, зламав замок рульового колеса і шляхом з'єднання дротів запустив двигун автомобіля, повторно незаконно заволоділи їм і здійснили поїздку на ньому. В ході розслідування кримінальної справи викрадений автомобіль «DAEWOO-LANOS» державний номер НОМЕР_2 був повернений власнику.
Захисник ОСОБА_1 в апеляції вважає вирок суду незаконним у зв'язку з односторонністю досудового та судового слідства, а також невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Вважає, що кримінальна справа підлягає закриттю, у зв'язку з недоведеністю вини у скоєнні злочину та за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. Просить вирок суду скасувати, справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.
Засуджений ОСОБА_2, в апеляції вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, у зв'язку з односторонністю судового слідства. Просить вирок суду скасувати, кримінальне переслідування відносно нього припинити.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який частково підтримав обидві подані апеляції, але тільки в частині призначення покарання, а іншій частині просив відмовити в їх задоволенні, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи всіх поданих апеляцій, судова колегія дійшла висновку про те, що обидві апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду - зміні, в частині призначення покарання, з таких обставин.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2, в навмисному незаконному заволодінні транспортним засобом та скоєнні крадіжки чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше приміщення та спричиненням значної матеріальної шкоди, за обставинами, наведеними у вироку повністю підтверджується сукупністю доказів, які були дослідженні в судовому засіданні і яким судом першої інстанції була дана належна правова оцінка.
Так, доводи засудженого про те що він ніякого незаконного заволодіння транспортними засобами та крадіжку не скоював, а це все здійснив ОСОБА_3 спростовуються поясненнями в першу чергу свідка ОСОБА_3, який протягом всього досудового слідства послідовно та впевнено вказували саме на засудженого, як особу, саме яка і скоїла, разом з ним всі ці злочини..
Згідно з аналізу саме пояснень вищевказаної особи, суд першої інстанції, а разом з ним і судова колегія дійшли висновку про їх достовірність та об'єктивність, оскільки, як вказав у вироку суд, з цим погоджується судова колегія, вони не тільки не суперечать іншим доказам, а навпаки узгоджуються з ними та взаємно доповнюють один одне.
Судом, при розгляді даної справи були ретельно перевіренні і інші докази, а саме первісні пояснення потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були перевірені та після їх детального аналізу прийнятті судом до уваги, оскільки, як це вказав суд, саме вони узгоджуються та взаємно доповнюють пояснення потерпілих.
Крім того, судом першої інстанції, була надана належна оцінка матеріальним доказам, дослідженим їм у судовому засіданні, а саме протоколами огляду місці події, протоколом відтворення обставин та обстановки події, протоколом огляду вкраденого майна, яке було вилучено саме за місцем проживання ОСОБА_2.
За таких обставин, суд, на думку колегії, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості засудженого в навмисному незаконному заволодінні транспортним засобом та скоєнні крадіжки чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, с проникнення у інше приміщення та спричиненням значної матеріальної шкоди, в зв'язку з чим, цілком правильно кваліфікував його дії саме за ч.2 ст.289 та ч.3 ст. 185 КК України.
Виходячи з вищевказаного, колегія суддів знаходить доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про незаконність і необґрунтованість висновків суду, у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, суттєвих порушень норм кримінально-процесуального права та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину - не обґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а саму апеляцію такою, яка не підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити цей вирок, в частині покарання, призначеного судом засудженого ОСОБА_2 цим вироком, виходячи с наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи стосовно засудженого ОСОБА_2 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області вже приймав рішення, а саме вирок від 28 листопада 2011 року, яким ОСОБА_2 був засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації особистого майна, за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України остаточне покарання, за сукупністю злочинів, йому було призначено у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації особистого майна.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2012 року хоча цей вирок суду і було скасовано, з поверненням справи на новий судовий розгляд, але його було скасовано не через м'якість призначеного за цим вироком покарання.
Відповідно з вимогами ст. 375 КПК України, в цьому випадку, при новому розгляді справи, посилення покарання судом першої інстанції допускається тільки за умов, що вирок було скасоване саме за цих підстав.
Оскільки при постановленні цього вироку судом першої інстанції, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2, як за кожний злочин, так і за сукупністю злочинів додержані не були, колегія вважає за необхідне змінити вирок суду, в цій частині, призначивши ОСОБА_2 покарання, відповідно з вимогами ст. 375 КПК України.
Керуючись ст. 365-367. 373, 377 КПК України, колегія суддів -
Апеляції захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року стосовно ОСОБА_2, в частині призначення йому покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації особистого майна.
За ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, вважати ОСОБА_2 засудженим до 6 років позбавлення волі без конфіскації особистого майна.
В решті цей вирок залишити без зміни.
судді