16 липня 2013 року 810/3065/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19"
доРеєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області
третя особаВасильківська міська рада Київської області
проскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" звернулось до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа - Васильківська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.05.2013 №3183273, а також про зобов'язання зареєструвати право приватної власності на гуртожиток, що розташований по вул. Володимирська, буд. 45 у місті Васильків Київської області за позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення від 08.05.2013 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень прийняте відповідачем із порушенням статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, оскільки не вказано конкретних підстав для відмови позивачу у державній реєстрації, що призвело до порушення його прав та законних інтересів як законного власника об'єкта нерухомості, а тому є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідач та третя особа позов не визнали, надали суду письмові заперечення та пояснення, в яких просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Підкреслювали, що рішення про відмову у державній реєстрації прав позивача є правомірним, відповідає чинному законодавству, оскільки при вирішенні питання про державну реєстрацію було виявлено невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та встановлено, що вказаний гуртожиток переданий у комунальну власність Васильківській міській раді Київської області.
До початку розгляду справи по суті від представників сторін надійшли до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи із такого.
Товариство з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" з метою підтвердження права власності на гуртожиток, який розташований по вулиці Володимирська, 45, у місті Василькові, Київської області, 15.04.2013 звернулось до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку було подано за №834675, що підтверджується карткою прийому заяви №1641760 від 15.04.2013.
До поданої позивачем заяви додано технічний паспорт ¹213, виданий 14.02.2011 КП КОР "Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", копію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 25.07.1996 №7/64-ВП, копію статуту, копію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 07.05.2008 №14-25-11/5 разом із переліком нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК № 19", право власності відповідно до якого зареєстровано 02.10.2012, копію доповнення до переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК № 19", право власності відповідно до якого не зареєстровано.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Кострубіцькою А.М. було розглянуто заяву та прийнято рішення № 2183273 від 08.05.2013, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на гуртожиток, що розташований по вул. Володимирська, 45, у місті Василькові, Київської області за суб'єктом - Товариством з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19".
Оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором на підставі статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.
Підставою такої відмови зазначено, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Вважаючи оскаржуване рішення державного реєстратора протиправним, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зважає на наступне:
За правилами статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 4 Закону №1952 визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
За приписами частини третьої статті 16 вказаного Закону разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Як передбачено частиною третьою статті 17 Закону №1952 документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини другої статті 9 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Як встановлено частиною першою статті 19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно положень пункту 92 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.
За змістом пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Суд зазначає, що державний реєстратор є посадовою особою, дії або бездіяльність якої мають перевірятися вимогам закону та можуть бути оскаржені до суду. Під діями також розуміються рішення, прийняті зазначеним суб'єктом владних повноважень з питань реєстрації.
Суд підкреслює, що функцією державного реєстратора є встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а не перевірка наявності права власності саме у заявника і відсутності спору на майно, щодо якого подано заяву про державну реєстрацію.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 21.10.2011 №08-16-2788, гуртожиток, що розташований по вул. Володимирській, 45, в м. Василькові Київської області не був включений до Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК №19".
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2008 по справі №5/503-07 за позовом ВАТ "ПМК № 19" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання права власності на гуртожитки, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 45 та вул.Володимирська, 64, в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю з огляду на те, що об'єкти державного житлового фонду, зокрема, спірні гуртожитки, не входять до складу цілісного майнового комплексу та не можуть бути включені до статутного капіталу новоствореного акціонерного товариства.
Також, Господарський суд Київської області в цьому рішенні зазначив, що частиною другою статті 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на час приватизації позивача, встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію земельного та житлового фондів. Таким чином, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
З наявних матеріалів справи документів вбачається, що рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2008 по справі №5/503-07 залишено без змін як постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008 так, і постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2009.
Разом з тим, судом встановлено, що ігноруючи рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2008 по справі №5/503-07, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008 по справі №5/503-07 та постанову Вищого господарського суду України від 06.09.2009 по справі №5/503-07, Регіональне управління Фонду державного майна України по Київській області листом від 25.08.2010 №14-03-14-1904 надано ВАТ "ПМК № 19" доповнення до Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК №19", відповідно до якого гуртожитки за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 45 та вул. Володимирська, 64, передані до статутного капіталу цього господарського товариства.
Так, згідно з листом Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області від 13.09.2011 №73-132-11 даною прокуратурою було внесено протест щодо усунення Регіональним управлінням Фонду державного майна України по Київській області порушень законодавства при передачі гуртожитків, розташованих за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 45 та вул. Володимирська, 64, до статутного капіталу ВАТ "ПМК №19".
Відповідно до листа Регіонального управління Фонду державного майна України по Київській області від 30.05.2011 №03-14-1255 протест прокуратури задоволено шляхом вилучення вищевказаних гуртожитків з переліку майна, що передавались до статутного капіталу ВАТ "ПМК №19", про що було повідомлено вказане підприємство.
Також, з метою недопущення реєстрації права власності ВАТ "ПМК №19" гуртожитків, зазначених у доповненні до Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК №19", Регіональним управлінням Фонду державного майна України по Київській області направлено листи від 30.05.2011 №03-13-1256 до КП КОР "Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та від 30.05.2011 №03-11-1254 до Васильківської міської ради.
Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що Регіональним управлінням Фонду державного майна України по Київській області відповідно до рішень Васильківської міської ради Київської області від 16.12.2011 №05.44-18-VІ та від 14.09.2012 №02.03-28п/ч-VІ вказані вище гуртожитки були передані до комунальної власності територіальної громади м. Василькова, що також підтверджується досліджуваними судом актами приймання-передачі відомчого житлового фону в комунальну власність від 15.11.2012.
Оскільки з досліджуваних судом доказів слідує, що гуртожиток, що розташований по вулиці Володимирська, буд. 45 у місті Василькові Київської області, на сьогоднішній день не перебуває у статутному капіталі ВАТ "ПМК №19", так як Доповнення до переліку нерухомого майна переданого до статутного фонду ВАТ "ПМК №19" були відкликані на підставі протесту Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, про що було повідомлено ВАТ "ПМК №19", суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно було відмовлено у реєстрації прав власності.
Крім того суд враховує те, що висновок державного реєстратора про невідповідність заявлених прав поданим документам підтверджується дослідженими судом доказами. Такі неузгодженості обґрунтовано виключають реєстрацію і, як наслідок, є підставою для відмови у такій державній реєстрації згідно пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Це означає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2013 №2183273 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції зареєструвати право приватної власності на гуртожиток, що розташований по вул. Володимирська, буд. 45 у місті Васильків Київської області за позивачем, суд зазнає, що вони є похідними від позовних вимог про оскарження рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.05.2013 №3183273. Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість першочергових позовних вимог, то і похідні від них позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення та реалізуючи повноваження по відмові у державній реєстрації, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.