Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
16 липня 2013 р. № 820/4921/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.
при секретарі судового засідання - Чевичалова О.І.,
за участю:
представника позивача - Караульної Ю.Л.,
представника відповідача - Лавренчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001230221 від 11.06.2013 року на суму 174592,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, податкове повідомлення-рішення № 0001230221 від 11.06.2013 року на суму 174592,50 грн. протирічить приписам Податкового кодексу України, є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" зареєстровано як юридична особа 06.06.2007 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 14801020000036230 (т.1 а.с. 7), є платником податку на додану вартість з 19.06.2007 року (т.1 а.с. 9).
Фахівцями відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (код ЄДРПОУ 35072409) з питань взаємовідносин з контрагентом ПП "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) за період липень, серпень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 15.05.2013 року № 2438/221/35072409, яким встановлено такі порушення:
- неможливість підтвердження реального здійснення фінансово - господарських операцій з придбання ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» у ПП «Будком - Алон» будівельних робіт та відповідно подальшої їх реалізації ТОВ «АТБ - Інвест», ПП «ВУД - СТАЙЛ» за період: липень, серпень 2012 року;
- на порушення ст..1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.1995 року за №168/704 в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції, відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам, прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обв'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями бухгалтерського обліку та .44.1 ст.44, п.185.1 ст.185;
- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756, в результаті чого ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" завищено податковий кредит з ПДВ в розмірі 192181 грн., в тому числі за липень 2012 року в розмірі 73512 грн., за серпень 2012 року в розмірі 118669 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 139674 грн., в тому числі за липень 2012 року в розмірі 73512 грн., за серпень 2012 року в розмірі 66162 грн.
За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення (т.1 а.с.25) від 11.06.2013 року № 0001230221 у загальному розмірі 174592,50 грн., в тому числі за основним платежем - 139674,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34918,50 грн.
Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржив їх у судовому порядку.
З акту перевірки від 15.05.2013 року № 2438/221/35072409 вбачається, що підставою для висновку щодо заниження суми податку на додану вартість в розмірі 139674 грн. стали акти перевірки Харківської ОДПІ Харківської області ДПС від 25.07.2012 року № 326/153/34951473 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-липень 2012 року" та від 30.01.2013 року № 54/220/34951473 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2012 року".
За результатами перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства встановлено, що ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" мало взаємовідносини з ПП "Будком-Алон" за липень, серпень 2012 року.
Судом встановлено, що між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (підрядник) та ПП "Вуд-Стайл" (замовник) було укладено договір підряду № 19-03/1 від 19.03.2012 року (т.1 а.с. 26-32).
Відповідно до п. 1.1 замовник дає завдання, а підрядник забезпечує згідно з проектною документацією і умовами договору виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення літ. "Ы1-1" (магазину № 7) по вул. Рибалко, б. 26 у Фрунзенському районі м. Харкова.
Між сторонами договору 20.03.2012 року було укладено акт приймання-передачі будівельного майданчику (т.1 а.с. 33), а також протокол узгодження договірної ціни від 19.03.2012 року, відповідно до якого договірна ціна робіт по об'єкту склала 3418628,00 грн. (т.1 а.с. 34).
17.07.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно з якою сторони домовились збільшити загальну суму договору на 216000,00 грн. (т.1 а.с. 35).
Виконання зазначеного договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (т.1 а.с. 36), актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (т.1 а.с. 37-46, 63-67, 76-84, 93-96, 102-113), підсумковими відомостями ресурсів (т.1 а.с. 47-61, 68-74, 85-91, 97-99, 114-129), розрахунками загальновиробничих видатків (т.1 а.с. 62, 75, 92, 100, 130).
Також ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" були виписані ПП "Вуд-стайл" податкові накладні (т.1 а.с. 131-148).
02.04.2012 року між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (генеральний підрядник) та ПП "Будком-Алон" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 0204-01 (т.1 а.с. 210-213).
Відповідно до п.1.1 субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті в повному обсязі, з дотриманням будівельних норм та правил, технології виробництва робіт, якісно та в строк, а також передати виконавчу документацію і виконати інші зобов'язання, передбачені даним договором, законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно з п.1.2 місцезнаходженням об'єкту є м. Харків, вул. Рибалко, № 26.
Загальна вартість договору, відповідно до п. 2.1 складає 219119,54 грн.
Реальність виконання зазначеного договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 214, 228, 245, т.2 а.с. 1), актами приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 215-217, 229-232, 246-248, т.2 а.с. 2-4), підсумковими відомостями ресурсів (т.1 а.с. 218-220, 233-235, 248а-248б, 250а-250б, т.2 а.с. 5-6, 11-12), актами про договірну ціну (т.1 а.с. 221-222, 236-237, 249-249а, т.2 а.с. 7-8), локальними кошторисами (т.1 а.с. 223-227, 238-244, 249б-250, т.2 а.с. 9-10).
За результатами виконання зазначеного договору ПП "Будком-Алон" було виписано ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" податкові накладні (т. 2 а.с. 13-16).
09.04.2012 року між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (генеральним підрядником) та ПП "Будком-Алон" укладено договір субпідряду № 0904-02 (т.1 а.с. 149-152).
Відповідно до п.1.1 субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті в повному обсязі, з дотриманням будівельних норм та правил, технології виробництва робіт, якісно та в строк, а також передати виконавчу документацію і виконати інші зобов'язання, передбачені даним договором, законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно з п.1.2 місцезнаходженням об'єкту є м. Харків, вул. Рибалко, № 26.
Відпідно до п.2.1 загальна вартість робіт за даним договором становить 221950,45 грн.
Реальність виконання зазначеного договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 153, 166, 178, 194), актами приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 154-157, 167-169, 179-182, 195-197), підсумковими відомостями ресурсів (т.1 а.с. 158-159, 164-165, 170-171, 176-177, 183-185, 191-193, 198-199, 204-205), актами про договірну ціну (т.1 а.с.160-161, 172-173, 186-187, 200-201), локальними кошторисами (т.1 а.с. 162-163, 174-175, 188-190, 202-203).
На підтвердження виконання зазначеного договору ПП "Будком-Алон" виписав ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" податкові накладні (т.1 а.с. 206-209).
09.04.2012 року між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (генеральним підрядником) та ПП "Будком-Алон" укладено договір субпідряду № 0904-03 (т.2 а.с. 17-20).
Відповідно до п.1.1 субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті в повному обсязі, з дотриманням будівельних норм та правил, технології виробництва робіт, якісно та в строк, а також передати виконавчу документацію і виконати інші зобов'язання, передбачені даним договором, законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно з п.1.2 місцезнаходженням об'єкту є м. Харків, вул. Рибалко, № 26.
Згідно з п.2.1 договірна ціна комплекса робіт на об'єкті і вартість необхідних матеріалів по даному договору складає 396972,26 грн.
Реальність виконання зазначеного договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т.2 а.с. 21, 39, 51, 76, 94, 108, 125), актами приймання виконаних будівельних робіт (т.2 а.с. 22-26, 40-42, 52-57, 77-81, 95-98, 109-112, 126-128), підсумковими відомостями ресурсів (т.2 а.с. 27-29, 36-38, 43-44, 49-50, 58-62, 71-75, 82-84, 92-93, 99-100, 106-107, 113-115, 122-124, 129-130, 135-136), актами про договірну ціну (т.2 а.с. 30-31, 45-46, 63-64, 85-86, 101-102, 116-117, 131-132), локальними кошторисами (т.2 а.с. 32-35, 47-48, 65-70, 87-91, 103-105, 118-121, 133-134).
На підтвердження виконання зазначеного договору ПП "Будком-Алон" виписав ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" податкові накладні (т.2 а.с. 137-143).
Під час виконання зазначених договорів субпідряду від 02.04.2012 року № 0204-01, від 09.04.2012 року № 0204-02 та № 0204-03 необхідні для проведення будівельних робіт товарно-матеріальні цінності постачалися від ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" до ПП "Будком-Алон" на підставі актів приймання-передачі матеріалів (т.3 а.с. 186, 193, 195, 199, 202, 204, 210, 212, 216, 220, 225, 227, 230, 232, 235, 238, 241, 244, т.4 а.с. 1, 3, 6, 8,10, 13, 18, 26, 30, 33, 38, 44, 50, 55, 59, 61, 63, 71, 73, 76, 78, 84, 87, 91, 94, 98). До кожного із зазначених актів виписувалися роздрібні накладні та видаткові накладні, які також містяться в матеріалах справи під кожним із актів приймання-передачі матеріалів.
Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності, необхідні для виконання робіт за договорами субпідряду, була здійснена, що підтверджується виписками з банку (т.5 а.с. 26-96).
В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні (т.3 а.с. 207, 219, 222, 237), що підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей.
Також із пояснень представника позивача, наданих під час судового засідання, судом встановлено, що частково перевезення куплених ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" товарів, необхідних для проведення будівельних робіт, здійснювалось за рахунок продавця зазначених товарів та його транспортним засобом.
Зазначені товарно-матеріальні цінності поставлялися частинами та одразу використовувалися ПП "Будком-Алон" для виконання робіт з будівництва відповідно до договорів субпідряду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" та ПП "Будком-Алон" виконали свої зобов'язання за договорома субпідряду, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку.
Дефектність первинних документів, які було укладено між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" та його контрагентом, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.
Посилання відповідача на висновки актів перевірок контрагента позивача суд не бере до уваги, оскільки Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС не доведено факт відсутності за місцезнаходженням ПП "Будком-Алон" та не доведено нереальність здійснення контрагентом позивача господарських операцій.
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам Податкового кодексу України.
Аналізуючи норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) суд встановив наступне.
Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з вимог п.п. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.
Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до п. 177.2, 177.4 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.
Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, недійсними суд встановив наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними вимогами, додержання яких є необхідними для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.
А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.
Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом, є чинними та не визнаними у встановленому порядку недійсними.
Судом також встановлено, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що придбання позивачем товарів, а також отримання робіт та послуг безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.
Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару, а також отримання виконаних робіт і наданих послуг.
Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.
Таким чином, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001230221 від 11.06.2013 року, прийняте податковим органом, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001230221 від 11.06.2013 року на суму 174592,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" (код ЄДРПОУ 35072409, вул. Каштанова, буд. 29, м. Харків, 61035) судовий збір у розмірі 1745.93 грн. (одна тисяча сімсот сорок п'ять грн. 93 копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 22.07.2013 року.
Суддя Н.А. Полях