Справа № 2-а-3767/12/0230
Головуючий у 1-й інстанції: Строгий І.Л.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
26 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, -
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Шаргородського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Шаргородський районний суд Вінницької області ухвалою від 10.08.2012 року вказаний позов залишив без руху з підстав передбачених ст.108 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначила, що зазначена ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 71, 106 КАС України. Крім того, апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги положення ст.88 КАС України, відповідно до яких можливе відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 199 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Так, залишаючи без руху позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов подано без додержання вимог ст. 105,106 КАС України, а саме: позивач не вказала номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти відповідача, крім того до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідно до посвідчення НОМЕР_1 є особою, яка постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю, та віднесена до 4 категорії, звернулась до Шаргородського районного суду Вінницької області за позовом до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії.
Згідно з ч.1 ст. 89 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з пп. 1,2 п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"
Водночас, 01.11.2011 р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон), отже правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом визначається не Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а вказаним Законом.
Зокрема, згідно із Законом, особи які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не звільняються від сплати судового збору по даній категорії справ.
Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що вказаною нормою чітко передбачена категорія осіб, які звільняються від сплати держмита, і позивач відносячись до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, не належить до цієї категорії осіб.
Отже, при поданні даної позовної заяви позивач не був звільнений від сплати держмита, що вірно враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали. При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на положення ст.88 КАС України, відповідно до яких можливе відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті, оскільки жодних клопотань з приводу відстрочення або розстрочення сплати судового збору від позивача до суду не надходило.
Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про безпідставність висновків суду з приводу ненадання скаржником номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, оскільки зазначені відомості надаються позивачем лише при умові, коли вони йому відомі, при цьому необізнаність заявника із зазначеними відомостями не є підставою для залишення адміністративного позову без руху.
Проте, незважаючи на безпідставність вимог суду з приводу необхідності надання скаржником номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок останнього про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без руху з підстав недотримання останньою вимог ст.106 КАС України, а саме відсутності доказів сплати судового збору.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а хвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.