Справа № 678/23/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ходоровський І.Б.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
03 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю представників сторін:
апелянта - ОСОБА_2, ОСОБА_3
третьої особи - Сахнюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Летичівського районного управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про скасування постанови, -
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до відділу ДВС Летичівського РУЮ про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Позовні вимог заявник мотивував тим, що відповідачем не вжито усіх заходів для повного виконання рішення Летичівського районного суду від 28.10.2009 року, яке набуло законної сили.
Летичівський районний суд Хмельницької області постановою від 25.04.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Зокрема, апелянт зауважує, що оскільки рішення суду належним чином не виконано та пенсія призначена не з часу досягнення пенсійного віку як передбачено чинним законодавством, тому постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно та підлягає скасуванню.
20.06.2013 року до суду надійшли письмові заперечення УПФ України у Летичівському районі, в яких Пенсійний фонд стверджує про безпідставність тверджень апелянта, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, та просили їх задовольнити шляхом скасування оскаржуваного судового рішення.
Представник третьої особи - УПФ України у Летичівському районі у судовому засіданні проти тверджень апелянта заперечив та посилаючись на письмові заперечення від 20.06.2013 року просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Так, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що оскільки в рішенні суду від 28.10.2009 року не зазначена кінцева дата призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження діяв в межах зазначеного судового рішення, у спосіб та в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
В силу положень ст. 1 даного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Водночас, ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні.
Зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Як досліджено судовою колегією, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження вмотивована відсутністю в рішенні Летичівського районного суду від 28.10.2009 року кінцевої дати призначення пенсії позивачу на пільгових умовах.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено обов'язки і права державних виконавців.
Одним з прав, встановлених зазначеною статтею, відповідно до п.8 ч.3 вказаної статті є право державного виконавця звертатись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Право державного виконавця на звернення із заявою про роз'яснення судового рішення закріплено також положеннями ч.1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.1 ст. 263 КАС України.
Колегія суддів наголошує, що у даному випадку, державний виконавець не скористався своїми правами закріпленими вищевказаними нормативно-правовими актами, тобто не реалізував своє право на звернення до суду про роз'яснення Летичівського районного суду від 28.10.2009 року щодо кінцевої призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, що в свою чергу істотно вплинуло на права та інтереси ОСОБА_2
Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження державний виконавець фактично позбавив позивача його права на отримання належних йому виплат, при цьому не здійснивши всіх заходів спрямованих на виконання судового рішення, що передбачено вищевказаними положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Летичівського районного управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про скасування постанови, скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №33571853 від 01.03.2013 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "08" липня 2013 р. .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.