Справа № 2а/0270/2514/11
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
26 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Смілянець Е. С.
судді: Полотнянко Ю.П. Сторчак В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 10.08.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.
06.02.2013 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про виправлення помилок у виконавчих листах, яка ухвалою суду від 07.02.2013р. призначена до судового розгляду.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилок у виконавчих листах, відмовив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, заявником подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2011р. ОСОБА_2 27.09.2011р. отримано виконавчі листи.
В свою чергу, підставою для подання ОСОБА_2 заяви про виправлення помилок у виконавчих листах, слугував факт не відповідності даних виконавчих листів вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не зазначено ідентифікаційних кодів стягувача та боржника.
Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали виходив з того, відсутність ідентифікаційних кодів стягувача та боржника не є помилкою суду в розумінні ст. 259 КАС України, оскільки видані виконавчі листи фактично дублюють постанову суду від 10.08.2011року, яка в свою чергу винесена на підставі та в межах заявлених позовних вимог ОСОБА_2
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199, пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Так, суд апеляційної інстанції дослідивши вищевказані виконавчі листи зауважує, що в останніх дійсно відсутня інформація щодо ідентифікаційних кодів, як стягувача так і боржника.
Частина 1 статті 259 КАС України встановлює, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження.
Положення ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів критично ставиться до посилань останнього, що відсутність ідентифікаційних кодів стягувача та боржника не є помилкою суду в розумінні ст. 259 КАС України, оскільки видані виконавчі листи фактично дублюють постанову суду від 10.08.2011року. Судова колегія зауважує, форма та зміст позовної заяви визначена ст.ст. 105, 106 КАС України, при цьому зазначені норми не містять обов'язку зазначення в позовних заявах ідентифікаційних кодів учасників процесу.
Тобто, у даному випадку, суд першої інстанції помилково ототожнює зміст позовних вимог з обов'язковою інформацією, яку повинен містити виконавчий лист відповідно до положень ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, за загальним правилом у виконавчому листі обов'язково зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків), водночас відсутність зазначеної інформації у виконавчому листі є перешкодою для його виконання, що в подальшому призведе до порушення прав та інтересів заявника.
Частиною 2 ст. 259 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до вищенаведеного колегія судів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушення норм процесуального права, а відтак дана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу сВінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.