Справа № 817/2154/13-а
15 липня 2013 року 12год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області
про зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить зобов'язати внести до Державного реєстру прав запис про припинення обтяження щодо заборони на належне йому нерухоме майно.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з незалежних від нього причин не може розпоряджатися власним нерухомим майном. Вважає, внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження про заборону відчуження належного йому нерухомого майна безпідставними, а відмову відповідача щодо внесення запису про припинення обтяжень на таке майно такою, що суперечить чинному законодавству України.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.
В матеріалах адміністративної справи наявні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 08.09.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі повідомлення Демидівського держбанку б/н від 16.06.1973 року вчинено запис за №7871276 про обтяження на окреме нерухоме майно, а саме: заборона відчуження земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташована в с. Вовничі Млинівського району Рівненської області та належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серії НИ №8885080.
Відповідно до Закону України № 1952-ІV від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», який регулює спірні відносини, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Як вбачається із змісту статей 16, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом та таке обтяження може бути припинено на підставі заяви обтяжувача.
В свою чергу, відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач - уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення обтяження є повідомлення Демидівського держбанку (обтяжувача) б/н від 16.06.1973 року.
Разом з тим, листом №15-006/1244 від 29.05.2013 року управлінням НБУ в Рівненській області повідомлено позивача про те, що Демидівське відділення Держбанку СРСР було реорганізоване в 1988 році у Демидівське відділення Агропромбанку СРСР, а в подальшому - у Демидівське відділення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна». В 2001 році розпочалась ліквідаційна процедура АК АПБ «Україна». В 2005 році ліквідаційною комісією АК АПБ «Україна» було передано Управлінню Національного банку України в Рівненській області архівні документи Відділення постійного терміну зберігання по особовому складу. Документи Демидівського відділення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», які стосуються кредитування фізичних осіб, Управлінню Національного банку України в Рівненській області не передавались, так як належать до документів тимчасового терміну зберігання, а саме - 5 років після погашення кредиту.
Згідно з ст. 906 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 316-319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 p., було гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
Неможливість відкликання повідомлення Демидівського держбанку б/н від 16.06.1973 року, який припинив свою діяльність, не має і не може бути тією обставиною, що порушує конституційні права позивача, як власника нерухомого майна, щодо розпорядження таким майном на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Реєстраційної служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області внести до Державного реєстру прав запис про припинення обтяження щодо заборони на нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Реєстраційну службу Млинівського районного управління юстиції Рівненської області провести державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно за адресою: с. Вовничі Млинівського району Рівненської області, внесене до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна згідно з запису 1601805 від 08 вересня 2008 року, зміст, характеристика обтяження - № реєстра: 135682-102, внутр. №ВЕ01663722F2282D8331, коментарій: 49-4.
Присудити на користь позивача - ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 34,41 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.