Справа № 369/1970/13-ц
Провадження № 2/369/1460/13
19.06.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У лютому 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 02 липня 2009 року він, ОСОБА_1, близько 8 години, керуючи автомобілем ДЕУ Ланос, д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись на 7 км.+150 м автодороги Київ-Фастів в напрямку м. Фастова, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, яка вчинена за участю другого автомобіля марки ВАЗ-2108, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Як було встановлено, останній, рухаючись в напрямку м. Київ, здійснюючи маневр обгону, перетнув суцільну смугу руху, в подальшому рухаючись по зустрічній смузі, здійснив зіткнення з його автомобілем, в результаті чого той з»їхав в кювет і перекинувся. Внаслідок ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження всіх деталей і агрегатів, про що було зазначено в довідці відділу ДАІ Києво-Святошинського району.
Крім того, внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та був доставлений в Києво-Святошинську центральну районну лікарню з діагнозом політравма, пошкодження (розрив) зв»язок проміально-плечового суглобу, забій, садна правого колінного суглобу, забійна рана підборіддя, і знаходився на стаціонарному лікуванні більше двох місяців з 02 липня 2009 року по 06 вересня 2009 року, та за рекомендаціями лікарів йому було призначено оперативне лікування, від якого він відмовився через відсутність коштів.
10 липня 2009 року інспектором відділення по оформленню ДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області за результатами перевірки ЖРЗПЗ № 6917 від 02 липня 2009 року по факту ДТП було відмовлено в порушенні кримінальної справи з підстав неможливості встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень на момент прийняття рішення; після закінчення лікування було призначено судово-медичну експертизу на предмет встановлення ступеню тяжкості і при наявності тілесних ушкоджень середньої тяжкості порушити кримінальну справу.
21 жовтня 2009 року за фактом зазначеної ДТП прокуратурою Києво-Святошинського району було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Однак 09 лютого 2011 року постановою в.о. слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області вказану кримінальну справу було закрито та вирішено направити копії матеріалів кримінальної справи до ВДАІ Києво-Святошинського району для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України та повідомити про прийняте рішення зацікавлених осіб.
Як йому стало відомо, він є застрахованою особою за Договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2 і НАСК «Оранта», що підтверджується Полісом № ВВ/8559922. Ліміт відповідальності за вказаним Полісом становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю-51000 грн., за шкоду, заподіяну майну-25500 грн., франшиза-510 грн..
03 липня 2009 року ним на адресу НАСК «Оранта» було подано дві заяви встановленого зразка за реєстраційними № № 8246, 8247 про відшкодування шкоди, заподіяної майну, і шкоди, заподіяної здоров»ю, з додатками згідно переліку.
07 липня 2009 року спеціалістом відділу аварійних комісарів ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» було оглянуто його пошкоджений автомобіль, про що складено Протокол (Акт) огляду транспортного засобу з зазначенням всіх пошкоджень, всього 79. За наявності такої кількості пошкоджень його автомобіля експертом було зроблено висновок про недоцільність проведення відновлювального ремонту, оскільки його вартість перевищувала вартість самого автомобіля, письмовий висновок експерт зобов»язувався передати на адресу НАСК «Оранта». Зважаючи на викладене, відповідачами у справі є ОСОБА_2 і НАСК «Оранта», оскільки з останнім було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності, вказаним вище.
Враховуючи викладене, розмір майнової шкоди на момент подачі вказаної позовної заяви складає 43980 грн., в тому числі: 43002 грн. -вартість автомобіля-довідка про вартість майна № 57 від 09 грудня 2012 року, 978 грн. -послуги спецстоянки-квитанція № 359 від 06 жовтня 2009 року.
Крім того, внаслідок ДТП йому заподіяно і моральну шкоду, яка полягає в наступному. Він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 і її сином ОСОБА_4, 2002 року народження, та його матір»ю ОСОБА_5, 1946 року народження, пенсіонеркою, яка потребує стороннього догляду. Крім того, його мати через свій похилий вік часто хворіє, змушена відвідувати лікарів, а втративши власний транспортний засіб, він не може її забезпечити належного догляду, вчасної доставки ліків. На момент ДТП він був єдиним годувальником своєї сім»ї, використовував транспортний засіб для перевезень. Втративши джерело своїх доходів, він поставив свою сім»ю у скрутне матеріальне становище. Крім того, для нього і його сім»ї важко перенести повне знищення його власності-автомобіля. На певний час він був вибитий із звичного образу життя, пережив те, чого хотів би уникнути-болі, тривоги, нервового напруження, роздратування. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди змінились і його плани, а саме замість запланованого літнього відпочинку він вимушений був лікуватися і завжди відчуває біль в голові, ногах і в області плечового суглобу, які найбільше уражені під час ДТП, приступи болю завжди зненацька його нападають, і це є реакцією його організму на ті пошкодження, яких він зазнав. Розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелось перенести йому і його родині, та витрати, пов»язані з відновленням його психічного стану і стану членів його сім»ї, відпочинком від усього, що сталось з ним і членами його родини. Розмір душевних страждань він оцінив у розмірі 10 000 грн..
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта» на його користь суму завданої матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності, з урахуванням франшизи, у розмірі 24990 грн., та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 18990 грн. матеріальної шкоди і 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати покласти на відповідачів у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно вимог ст. 88 ЦПК України.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача не з»явилися, про дату, час і місце розгляду справи представник позивача повідомлявся належним чином, суду надана заява представника позивача, у якій він просив затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 на умовах, що викладені в мировій угоді, наслідки затвердження мирової угоди відомі, та розглянути справу за наявними в справі матеріалами, у відсутності представника позивача.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 і представник відповідача не з»явилися, про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача повідомлявся належним чином, суду надана заява представника відповідача, у якій він просив суд розглядати справу у його відсутності та затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, наслідки затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі відомі.
У судове засідання представник відповідача НАСК «Оранта» не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся належним чином, до суду надійшло повідомлення телеграфом, що телеграма НАСК «Оранта» про розгляд даної справи на 19 червня 2013 року на 9 годин не доставлена, підприємство вибуло. За таких обставин суд вважає, що оскільки відповідач неодноразово повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі повідомленнями, до суду представник відповідача не з»являвся, причини неявки суду не повідомляв, то в даному випадку відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 77 ЦПК України.
Судом встановлено, що 02 липня 2009 року близько 8 години на 7 км+150 м а/д Київ-Фастів водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_2, та рухаючись у напрямку м. Київ, здійснюючи маневр обгону, при цьому перетнув суцільну смугу руху та рухаючись по зустрічній смузі руху, здійснив зіткнення з зустрічним автомобілем Део, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті зіткнення автомобіль Део НОМЕР_3 з»їхав у кювет і перекинувся. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно довідки № 3341 Києво-Святошинської ЦРЛ водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому вертлюжної впадини зліва, забійна рана правого колінного суглобу, забійна рана підборіддя, тверезий. Згідно довідки Києво-Святошинської ЦРЛ водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження зв»язок проміально-плечового суглобу, забій садни правого колінного суглобу, множинні садни лівої голені, тверезий. Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи інспектора відділення по оформленню ДТП та дізнання відділу ДАІ про обслуговуванню Києво-Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 10 липня 2009 року в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, що сталась 02 липня 2009 року на а/д Київ-Фастів на момент прийняття рішення, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, та вказано, що по даному факту після закінчення лікування ОСОБА_1 необхідно провести судову медичну експертизу при наявності середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи інспектором вказано, що, враховуючи той факт, що водій ОСОБА_1 по даний час знаходиться на лікуванні, та на момент прийняття рішення невідомо остаточний діагноз отриманих тілесних ушкоджень, в діях водія ОСОБА_2 на момент прийняття рішення відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України, та в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення п. 10.1, п. 1.2. ПДР України.
Постановою про закриття кримінальної справи в. о. слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 09 лютого 2011 року кримінальну справу № 63-2883 провадженням закрито за відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки вбачається склад адміністративного правопорушення і відповідальність водія ОСОБА_2 передбачена за ст. 124 КпАП України.
Згідно довідки Відділу ДАІ Києво-Святошинського району від 02 липня 2009 року автомобіль Деу Ланос , д.н.з. НОМЕР_3, зазнав повної деформації всіх деталей і агрегатів.
07 липня 2009 року спеціалістом відділу аварійних комісарів ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» було оглянуто автомобіль Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_3, про що складено Протокол (Акт) огляду належному позивачу ОСОБА_1 транспортного засобу з зазначенням назв деталей і опису пошкоджень.
Відповідно до наданої довідки про вартість майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 № 57 від 09 листопада 2012 року вартість автомобіля DAEWOO Lanos, тип легковий седан В, з об»ємом двигуна 1498 см (63 кВт/86 к.с.) тип двигуна-бензин, який був в експлуатації, 2005 року випуску, з середньостатистичним пробігом 151100 км, згідно офіційного періодичного додатку до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів «Бюлетеня автотоварознавця» № 68, виданого Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, становить 5380 USD, що еквівалентно 43002 грн.. Курс НБУ станом на момент дослідження 1 USD=7,9930 грн..
До суду представник позивача ОСОБА_1 і представник відповідача ОСОБА_2 подали суду заяву про затвердження мирової угоди, в якій зазначали, що відповідач ОСОБА_2 сплачує на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15000 грн., як суму за завдану моральну і матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02 липня 2009 року з його вини. Позивач ОСОБА_1, в свою чергу, приймає від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 15000 грн., 10000 грн. з яких-це матеріальна шкода та 5000 грн.-моральна шкода, та сим самим підтверджує відсутність в нього будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_2. Як зазначали сторони, мирова угода вступає в силу з дати її затвердження судом і є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 18990 грн. та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі сторонам зрозумілі.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов»язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.
Ухвалою суду від 19 червня 2013 року судом визнано мирову угоду між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, і в цій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди провадження у справі судом закрито.
Ухвалою суду від 10 квітня 2013 року судом задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», Відділу ДАІ Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської центральної районної лікарні на підставі вимог ст. 137 ЦПК України.
В поданій суду заяві представник позивача ОСОБА_1 просив затвердити мирову угоду між ним і відповідачем ОСОБА_2, і розглянути справу за наявними в справі матеріалами. Враховуючи заяву представника позивача ОСОБА_1, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в матеріалах справи доказами на час розгляду справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є застрахованою особою за Договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2 і НАСК «Оранта», що підтверджується Полісом № ВВ/8559922.
03 липня 2009 року ОСОБА_1 на адресу НАСК «Оранта» було подано дві заяви за реєстраційними № № 8246, 8247 про відшкодування шкоди, заподіяної майну, і шкоди, заподіяної здоров»ю.
Згідно вимог ст. 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діяла на момент подачі позивачем ОСОБА_1 заяв до НАСК «Оранта», для отримання відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає Страховику заяву та відповідні документи, які мають відношення до дорожньо-транспортної пригоди та розміру збитку, завірені в установленому порядку.
У листі НАСК «Оранта» від 05 липня 2010 року № 09-03-09/13894 ОСОБА_1 було роз»яснено, що для подальшого розгляду заяви і прийняття остаточного рішення Страховику необхідно надати наступні документи: розширену довідку ДАІ, рішення суду щодо притягнення до відповідальності винної в ДТП особи, виписку з історії хвороби, документи, що підтверджують витрати на лікування.
У відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик повинен відшкодувати завдану шкоду потерпілій особі.
Однак, як вбачається з позовної заяви позивача ОСОБА_1 і наявних у справі доказів, в матеріалах справи відсутні відомості щодо надання страховику відповідних документів для прийняття ним рішення про виплату страхового відшкодування, а саме прийнятої постанови суду по даній дорожньо-транспортній пригоді про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта» про стягнення з відповідача на його користь завданої матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності, з урахуванням франшизи, у розмірі 24990 грн., та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано належних доказів в обгрунтування заявлених вимог до відповідача.
Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 22, 35 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.