Справа № 283/627/13-ц
(заочне)
05 липня 2013 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Романової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та виселення,-
встановив:
Публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, яка на час укладення кредитного договору та договору іпотеки мала прізвище ОСОБА_2, в якому просить:
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRRWGK00003905 від 21.06.2007 року в розмірі 273635 гривень 09 копійок:
- звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZRRWGK00003905 від 21.06.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач отримала у нього кредит в розмірі 75750 гривень строком на 20 років та із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 14,04% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитом вона надала в іпотеку придбану нею квартиру АДРЕСА_3. Однак своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконала та допустила заборгованість по кредиту. У зв'язку з цим на квартиру слід звернути стягнення та виселити відповідача і інших осіб, які в ній проживають.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась та не повідомила про причини неявки. У зв'язку з цим справа розглядається за правилами ст. ст. 224-233 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 7, 12, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.
Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо:
- договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;
- договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.
Судом встановлено, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_2, яка змінила прізвище на ОСОБА_1, та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений кредитний договір ZRRWGK00003905 (а.с. 19-21). Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 отримала у позивач кредит в розмірі 75750 гривень для придбання нерухомості та 26512 гривень для сплати страхових платежів строком на 20 років - з 21.06.2007 року по 20.06.2037 року із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 14,04% річних на суму залишку кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,20% щомісячно від суми виданого кредиту. Погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватись шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 1063 гривні 15 копійок з 10 по 15 число кожного місяця. Пунктами 3.2.; 7.4. кредитного договору (а.с. 20-21) передбачена підвищена відсоткова ставка за кредитом в розмірі 2,75% на місяць, яка розраховується від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Крім того пункт 2.3. кредитного договору надав банку право в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку по кредиту (а.с. 19 зворот).
Вищевказаний договір свідчить про те, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також в частині 1 статті 1049 зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до цих положень позивач передбачив у пункті 4.1. кредитного договору сплату відповідачем пені за прострочення сплати коштів в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки (а.с. 20 зворот).
Крім того в пункті 5.4. кредитного договору передбачено, що при порушенні позивальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, у зв'язку з чим банк буде вимушений звернутись до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гривень + 5% від суми позову (а.с. 20 зворот).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 27-28) ОСОБА_1 вимоги кредитного договору у встановлений строк не виконувала та не погашала заборгованість по кредиту. Станом на 24 грудня 2012 року вона допустила заборгованість у розмірі 273635 гривень 09 копійок, яка складається з:
- заборгованості по кредиту в розмірі 78713 гривень 02 копійки,
- заборгованості по відсотках в розмірі 83733 гривні 07 копійок,
- заборгованості з комісії (винагороди за надання фінансового
інструменту) в розмірі 6649 гривень 91 копійка,
- заборгованості з пені в розмірі 91270 гривень 75 копійок,
- заборгованості з фіксованої частини штрафу в розмірі 250 гривень,
- заборгованості з відсоткової частини штрафу в розмірі 13018 гривень 34 копійки.
Забезпеченням виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору виступала іпотека квартини № 5 в будинку № 1 по вул. Лисенка в м. Малині Житомирської області, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 18).
Відповідно до умов договору іпотеки (пункти 16.7.1., 16.8., 16.9., і ін.) позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки позивач має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку або згідно із застереженням, що міститься в договорі, а саме:
- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки;
- продажу предмету іпотеки будь-якій особі будь-яким із способів, в тому числі у порядку встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».
Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в повному обсязі не виконала та допустила заборгованість із сплати кредиту, то суд звертає стягнення на квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Початкову ціну продажу квартири суд встановлює у розмірі 126250 гривень, оскільки в таку суму сторони оцінили предмет іпотеки (а.с. 18).
У зв'язку із зверненням стягнення на квартиру суд приймає рішення про виселення ОСОБА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вищевказаної квартири.
У виселенні інших осіб суд відмовляє за безпідставністю, оскільки позивачем не доведено, що у квартирі АДРЕСА_3 крім ОСОБА_1 проживають ще й інші особи.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.
Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ЗУ «Про іпотеку»,-
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRRWGK00003905 від 21.06.2007 року в розмірі 273635 гривень 09 копійок звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZRRWGK00003905 від 21.06.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з початковою ціною продажу 126250 гривень.
Виселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та/або проживає у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати на сплату судового збору в розмірі 2950 гривень 95 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.
Суддя:
ОСОБА_3