Справа № 492/447/13-ц
Іменем України
18 липня 2013 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гусєвої Н.Д.,
при секретарі Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідачки на його користь на утримання їх спільних малолітніх дітей - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі по 1210 гривень на кожну дитину, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення дітей повноліття. В своєму позові позивач посилається на те, що 07 березня 2012 року з відповідачкою по справі він розірвав шлюб. Сторони мешкають окремо, діти мешкають з позивачем та знаходиться на його утриманні. 25 січня 2012 року ОСОБА_6 була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_7, 14.04.2002р.н., ОСОБА_5, 01.12.2005р.н. Позивач вказує на те, що йому одному важко утримувати дітей, а відповідачка добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, тому він змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
У судове засідання позивач не з'явився, але надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю. Крім того, позивач просив суд про розгляд справи в його відсутність. Також позивач в заяві зазначив, що в разі неприбуття в судове засідання відповідачки, згоден на прийняття заочного рішення у справі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи двічі повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їй судових повісток про виклик до суду, однак до суду не з'являлася, клопотання про розгляд справи у її відсутності не подавала, про причини неявки також не повідомляла.
Враховуючи двічі належним чином повідомленої відповідачки, яка до суду не з'явилася, згоду позивача, що викладена у його письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, судом, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають підлягає частковому задоволенню і такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов'язком батьків утримувати малолітніх дітей, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано (а.с. 6). Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтвах про їх народження матір'ю вказана ОСОБА_3 - відповідачка по справі (а.с. 4, 5). Рішенням Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_7, 14.04.2002р.н., ОСОБА_5, 01.12.2005р.н. (а.с. 7-8). Згідно довідоки № 1111 від 18.03.2013р., виданої Виконавчим комітетом Арцизької міської ради Арцизького району Одеської області діти: ОСОБА_7, ОСОБА_5 проживають разом з батьком та знаходиться на його утриманні (а.с. 9).
Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка є матір'ю малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про їх народження та не заперечувалося відповідачкою, тому, проживаючи окремо, зобов'язана утримувати їх до досягнення ними повноліття.
Таким чином, виходячи з аналізу перелічених норм закону, враховуючи обставини та матеріали справи, суд приходить до висновку, що не зважаючи на те, що шлюб між сторонами розірваний, в наявний час вони проживають окремо один від одного, відповідачка, будучи матір'ю малолітніх дітей, проживаючи окремо, зобов'язана утримувати своїх малолітніх дітей, які проживають з батьком до досягнення ними повноліття.
Суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідачка повинна виплачувати на користь позивача на утримання дітей до їх повноліття, у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.
В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт можливості відповідачки сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному позивачем. Позивач не надав суду жодного переконливого доказу такої можливості відповідачки, зокрема сплачувати аліменти на його користь у розмірі 1210 грн. на кожну дитину, чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів та обставин справи, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача щомісячно на утримання малолітніх дітей до їх повноліття, підлягають стягненню аліменти у сумі по 500,00грн. на кожну дитину, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 19 березня 2013 року до досягнення дітей повноліття.
На підставі вищезазначеного, суд, оцінивши в сукупності всі добуті в судовому засіданні докази, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 частково.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідачку витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ч.3 ст. 181, ст.ст. 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 84, 88, 208, 213, 215, 224-226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання якої зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 гривень на кожну дитину, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 19 березня 2013 року і до досягнення повноліття ОСОБА_7, тобто до 14 квітня 2020 року, ОСОБА_5, тобто до 01 грудня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - відмовити.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_8