Справа № 757/7310/13-к
Справа №1-в-67/13
16 липня 2013 року
Печерський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кірєєва Р.В., при секретарях Шалапуда В.П., Красножон О.І., прокурорах Зінченко О.Г., Романяк Д.М., Байдюка Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_1 щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2004 року,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому, посилаючись на положення п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України 2012 року, просить вирішити питання, пов'язане з виконанням вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2004 року, а саме: розв'язати питання про видачу наряду №2/3-2509 від 05 квітня 2012 року Державної пенітенціарної служби України, пов'язаний з виконанням вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2004 року; визнати наряд №2/3-2509 від 05 квітня 2012 року Державної пенітенціарної служби України, яким визначено засудженому до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 відбувати покарання в слідчому ізоляторі м. Новгород-Сіверський Чернігівської області - незаконним; скасувати наряд №2/3-2509 від 05 квітня 2012 року Державної пенітенціарної служби України; зобов'язати Державну пенітенціарну службу України скасувати наряд №2/3-2509 від 05 квітня 2012 року та видати персональний наряд про направлення, переведення ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання у виді довічного позбавлення волі до виправної колонії відповідного рівня безпеки з врахуванням місця проживання та соціально-корисних зв'язків, згідно вимог діючого законодавства України; зобов'язати ДПС України усунути перешкоди для реалізації його Конституційних прав.
В обґрунтування доводів клопотання ОСОБА_1 стверджує, що 19 квітня 2012 року його було незаконно переведено ДПсУ з Сокальської виправної колонії №47 Львівської області, де виникла пожежа, до слідчого ізолятору Новгород - Сіверської установи виконання покарань №31 Чернігівської області згідно наряду ДПТсУ №2/3-2509 від 05 квітня 2012 року і при цьому ДПтС України порушено всі його соціальні зв'язки.
Пунктом 12 частини першої статті 537 КПК України 2012 року, на положення якого ОСОБА_1 посилається в обґрунтування доводів клопотання, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України 2012 року, має право вирішити питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.
Відповідно до положень ст. 539 КПК України 2012 року клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 12 частини першої статті 537 КПК України 2012 року (у разі, якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року, враховуючи вимоги ст. 539 КПК України 2012 року, клопотання засудженого ОСОБА_1 направлено до Апеляційного суду м. Києва для вирішення питання про внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, для визначення підсудності клопотання.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2013 року матеріали по розгляду клопотання ОСОБА_1 вирішено повернути для розгляду до Печерського районного суду м. Києва.
Прокурор проти задоволення клопотання ОСОБА_1 заперечив повністю.
ОСОБА_1 звертався до суду із заявою від 20 червня 2013 року, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності та без проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції, а тому розгляд клопотання судом проведено за його відсутності.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з доводів, наведених в клопотанні ОСОБА_1, останній, посилаючись на положення п. 12 частини першої статті 537 КПК України 2012 року, просить суд в порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, скасувати наряд ДПТсУ про переведення засудженого з однієї установи відбування покарань, до іншої.
Між тим, виходячи з положень ст.ст. 537, 539 КПК України 2012 року, судовому контролю в порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, підлягає питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.
В даному випадку засудженим не наведено доводів, що його переведення з однієї установи відбування покарань, до іншої пов'язано з проведенням відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або ним самим, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.
Слід зазначити, що розгляд питань щодо переведення засуджених з однієї установи до іншої згідно з вимогами частини другої статті 93 та статей 100, 101, 147 Кримінально-виконавчого кодексу України віднесений до компетенції Апеляційної комісії Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, відповідно до Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 222/5 від 08 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 215/20528.
Враховуючи, що в даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, обґрунтованим посиланням на п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України 2012 року, яким не передбачено розгляду судом в порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, питання щодо переведення засуджених з однієї установи до іншої, окрім як для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України 2012р., суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2004 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р.В. Кірєєв