Головуючий в 1 інстанції Ференчук О.В.
Доповідач Пономарьова О.М.
Категорія 31
16 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,
при секретарях Сачко І.В., Стрижак О.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого на підставі угоди про надання юридичної допомоги діє ОСОБА_2, на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що вироком Єнакіївського міського суду від 18 червня 2012 року ОСОБА_3 засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, внаслідок чого загинув її син ОСОБА_5 З відповідача стягнуто на її користь у відшкодування витрат на поховання сина 12797,00 грн. та судові витрати в розмірі 1200 грн. Але 2 лютого 2012 року вона за спорудження надгробного пам'ятника сину сплатила 47000,00 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено належний їй на її чоловіку автомобіль Опель Вектра реєстраційний номер НОМЕР_2, майнова шкода складає 109070,97 грн. Смертю сина їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 100000 грн. Просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування: матеріальної шкоди 156070,97 грн., моральної шкоди 100000 грн.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені і на її користь стягнуто з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 156070,97 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн., на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 2560,71 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просив рішення суду в частині стягнення з нього матеріальної шкоди та судового збору скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивачки про стягнення матеріальної шкоди. Апелянт зазначає, що витрати на поховання, куди включаються і обладнання та утримання місця поховання, ним відшкодовані в добровільному порядку виплатою 10000 грн., а тому не згоден зі стягненням з нього вартості пам'ятника в розмірі 47000 грн. Власником автомобіля, який був пошкоджений внаслідок ДТП, є чоловік позивачки, а суд не отримав документи про угоду подружжя про визначення розміру часток в цьому транспортному засобі. Рішення суду суперечить положенням ст. 1166 ЦК України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача - ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити і рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 1201 ЦК України передбачено право особи, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, на їх відшкодування.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року N 6, у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати, тому вимога про стягнення витрат на поховання може пред'являтись як особами, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми потерпілому громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але сума таких витрат не повинна перевищувати граничну вартість стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що вироком Єнакіївського міського суду від 18 червня 2012 року відповідач ОСОБА_3 засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, внаслідок чого загинув син позивачки - ОСОБА_5
2 лютого 2012 року позивачки за спорудження надгробного пам'ятника сину сплатила 47000,00 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6
Суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачці витрати на виготовлення пам'ятнику, але стягуючи з відповідача 47000 грн. на відшкодування таких витрат, суд не врахував вищенаведені роз'яснення.
З довідки комунального підприємства «Ритуал» Єнакіївського міської ради вбачається, що відомості щодо граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості відсутні, гранична вартість стандартних пам'ятників, виготовлених з бетону, які реалізує підприємство, складає: мінімум - 420 грн., максимум-800 грн.
Проте Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 жовтня 2008 року N 45, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2008 р. за N 1040/15731 «Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» встановлений розмір витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг, відповідно до яких розмір відшкодування витрат на встановлення пам'ятників та огорож, виготовлення фотографій, табличок та інше, для Донецькій області встановлений 3700 грн.
З урахуванням того, що відсутні відомості про граничну вартість стандартних пам'ятників і огорож у місцевості, де встановлювала пам'ятник позивачка, апеляційний суд вважає можливим застосувати аналогію та визначити розмір граничної вартості стандартних пам'ятників та огорож, який підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача, 3700 грн., змінивши в цій частині рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованості стягнення з нього на користь позивачки майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки суд встановив, що автомобіль придбаний чоловіком позивачки під час перебування в зареєстрованому шлюбі з нею, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, і відповідно до положень ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За таких обставин позивачка ОСОБА_4, як співвласник транспортного засобу, який був пошкоджений внаслідок винних дій відповідача, вправі вимагати від останнього відшкодування майнової шкоди в розмірі 109070,97 грн., завданої ушкодженням майна позивачки, а саме автомобіля Опель Вектра реєстраційний номер НОМЕР_2.
Таким чином, рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає зміні і з відповідача на користь позивачки належить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 112770 гривень 97 коп., з яких 109070,97 грн. - шкода, завдана пошкодження транспортного засобу, 3700 грн. - витрати на встановлення пам'ятнику.
Крім того, рішення в частині стягнення судового збору на користь держави також підлягає зміні і з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1242,40 грн. з урахуванням полложень п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого на підставі угоди про надання юридичної допомоги діє ОСОБА_2, частково задовольнити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 травня 2013 року змінити в частині відшкодування матеріальної шкоди та розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Єнакієве Донецької області, ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженка м. Єнакієве Донецької області) у відшкодування матеріальної шкоди - 112770 (сто дванадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Єнакієве Донецької області, ІНН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривні 40 коп. за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050» (ознака 80), код ЄДРПОУ суду 02891428, пункт 1.8, розрахунковий рахунок-31212206780004, отримувач Державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район, ЄДРПОУ - 38033949, МФО - 834016.
В решті рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 травня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І.Биліна
.