ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6574/13 25.06.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - М»
До Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
Провнесення змін до договору № 1015 від 30.06.2010р.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Чорна Я.Ю.- за дов.
Від відповідача Колода Є.Г. - за дов.
Позивач звернуся до суду з позовом про внесення змін до договору № 1015 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 30.04.2010, виклавши пункт 3.1. у такій редакції: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (із змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2009р. - 8 378,76 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмовий відзив на позовну заяву від 14.05.2013р.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнат-М» та Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області укладено договір № 1015 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п.3.1. договору № 1015 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 30.04.2010 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.
Позивач вважає, що розмір орендної плати визначено невірно з огляду на таке.
Відповідно до п.7 та додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, розмір річної орендної плати у разі оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки, а у разі, коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва, - не менш як 7 відсотків вартості орендованого майна за результатами такої оцінки. При цьому, Орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7.
Зазначена орендна ставка, на думку Позивача, мала застосовуватись до нього з моменту укладання Договору оренди, тобто з 30 квітня 2010 року. Таким чином, орендна плата для Позивача за базовий місяць мала становити не 11 969,66 грн., а - 8 378,76 грн.
За твердженням Позивача, він звернувся до Відповідача з пропозицією про внесення до договору змін у частині розміру орендної плати - перерахунку розміру щомісячної орендної плати (листи від 28.10.2011 № 66/11; від 27.02.2012 № 11/12; від 14.06.2012 № 56/12, претензія від 11.12.12. № 82/12).
Відповідачем зазначені пропозиції не погоджені.
Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив, посилаючись на необхідність підтвердження щокварталу свою належність до суб'єктів малого підприємництва, оскільки діючим Договором цього передбачено не було. Належність до суб'єктів малого підприємництва була підтверджена при підписанні самого Договору і залишається незмінною досі.
Позивач стверджує, що відповідачеві було відомо ще під час підписання Договору оренди № 1015, тобто з 30 квітня 2010 року, що Позивач є суб'єктом малого підприємництва, і з власної (Відповідача) ініціативи без щоквартального підтвердження застосовував ставку 45% до 1 січня 2011 року при визначенні щомісячної орендної плати, що підтверджується листом від 12.07.2010 року № 14-13-14-1583.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
На підставі договору оренди №1015 від 30.04.2010р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнат-М», останньому передане у строкове платне користування державне майно - будівля конюшні, загальною площею 1243,44 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, 1.
Відповідно до п. 3.1 цього Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за перший базовий місяць оренди - листопад 2009 - 11969,66 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).
Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції - 100% перераховується до державного бюджету України (п. 3.6 Договору).
Наказом Фонду державного майна України від 22.08.2000 №1765 «Щодо роз'яснень і рекомендацій до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» визначено, що Орендар, який претендує на зменшену ставку орендної плати як суб'єкт малого підприємництва. мусить надати орендодавцеві підтвердні документи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", копію звіту про фінансові результати за останній повний календарний рік. Якщо орендар існує як суб'єкт підприємництва менше року, то може бути наданий його останній квартальний звіт.
Суд погоджується з твердженням Відповідача, що у зв'язку з неподанням ТОВ «Магнат-М» у встановлений термін підтвердження ознаки суб'єкта малого підприємництва, дія пільги по орендній ставці не застосовувалась.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про Фонд державного майна України» накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами, зокрема регіональними відділеннями.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На вимогу ст. 284 ГК України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно з п. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2009р. суму 11 696,66грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно ч. 1, 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з неналежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також і в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до п.10.1 договору, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 1 травня 2010р. до 31березня 2013р. включно.
Пунктом 10.4 Договору, визначено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим Договором, який є невід'ємною частиною договору.
В матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір міг вважатися продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Однак, зазначені дії не оформлені сторонами додатковим Договором, який повинен вважатися невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 10.6 Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п.10.1 договору, дія договору закінчилась 31.03.2013р.
Тобто, на час звернення Позивача до господарського суду міста Києва (04.04.2013р.) чинність договору припинилася внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Доказів поновлення Договору суду не надано.
Таким чином, Позивач просить внести зміни до договору від 30.04.2010р. № 1015 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, строк дії якого на момент звернення Позивача до суду закінчився.
Враховуючи вищевикладене, та враховуючи той факт, що строк дії договору оренди припинився, відповідно до п. 10.1 договору, а доказів поновлення Договору суду не надано,суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про внесення змін до договору оренди № 1015 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.04.2010р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 18.07.2013р.