33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" липня 2013 р. Справа № 906/364/13-г
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі Басюку Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Данилевського О.М. - представника за довіреністю від 22.03.2013р. №14-68
від відповідача: Кімак З.К. - представника за довіреністю від 09.01.2013р. №100/16
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
на рішення господарського суду Житомирської області
від 20.05.13 р. у справі № 906/364/13-г (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, м.Житомир
про стягнення 10055446,61 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.05.2013р. у справі №906/364/13-г позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про стягнення 10055446,61грн. задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1864315,81 грн. - пені, 942982,93 грн. - 3% річних, 327038,88 грн. - інфляційних, 53674,30 грн. - судового збору.
Припинено провадження у справі в частині стягнення 3465258,57 грн. боргу.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині зменшення розміру пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 1242877,20 грн. пені.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, згідно п.3 ст.83 ГПК України, а тому суд безпідставно зменшив розмір нарахованої пені;
- суд, враховуючи приписи п.3 ст.83 ГПК України та п.3.17.4 постанови Пленуму ВГСУ від 28.12.2011р. №18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об'єктивно оцінити чи є наведені відповідачем обставини винятковими, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності пені наслідкам порушення;
- боржник є підприємством, яке здійснює підприємницьку діяльність та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладено стягнення, таким чином, обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим, відсутні;
- позивач як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а зменшення судом розміру пені спричиняє позивачу додаткові збитки та дозволяє відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач у письмовому відзиві №2827/16 від 11.07.2013р. на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просять рішення господарського суду Житомирської області від 20.05.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (споживач) було укладено договір №7-2011-ТЕ-З-Н (населення) на постачання природного газу (далі - договір), згідно п.1.1 якого газозбутова організація зобов'язується передати у власність споживача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії (опалення та гарячого водопостачання) для населення та релігійних організацій, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с.11-14).
Пунктом 1.2 договору сторони погодили обсяги постачання газу, зокрема, в 2011 році - 27500тис. куб.м., в 2012 році - 78500 тис. куб.м.
В пункті 1.3 договору вказано перелік об'єктів споживача, на які відбувається постачання природного газу.
Відповідно до п.6.1 договору ціна на газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ (надалі - уповноважені державні органи) і становить 1309,20 грн. за 1000 куб.м.
Згідно п.7.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.
Додатковою угодою №1/2011 від 31.10.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-Н від 29.09.2011р. сторони встановили для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, ціну газу 1309,2000 грн. за 1000 куб.м., для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, - 1309,2000 грн. за 1000 куб.м. (а.с.15).
Додатковою угодою №2/2011 від 20.10.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-Н від 29.09.2011р. виключено абзац 2 пункту 1.2.1 та пункт 9.3.1 договору (а.с.16).
Додатковою угодою №3 від 29.12.2012р. до договору №7-2011-ТЕ-З-Н від 29.09.2011р. (а.с.17) викладено в новій редакції п.1.2 договору, згідно якого обсяг постачання природного газу в 2012 році становить 15231,092 тис.куб.м. Згідно нової редакції п.12.1 договору останній набирає чинності з 01.10.2011р. і діє в частині постачання газу по 31.01.2012р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
За період листопад-грудень 2011 року, січень 2012 року ПАТ "Житомиргаз" поставило КП "Житомиртеплокомуненерго" природний газ на загальну суму 48416657,64грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 05.12.2011р., 10.01.2012р., 03.02.2012р. (а.с.18-20).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково, в зв'язку з чим станом на 30.09.2012р. у нього виникла заборгованість в сумі 27335187,64 грн., що підтверджується підписаним сторонами договору актом звірки взаєморозрахунків (а.с.35).
15.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) був укладений договір №14/5435/12 про відступлення права вимоги (а.с.33-34), згідно п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради за договором на постачання природного газу №7-2011-ТЕ-З-Н від 30.09.2011р. у сумі 27335187,64 грн. (а.с.33-34).
Відповідно до п.1.2 договору крім передачі права вимоги оплата спожитого природного газу за зобов'язаннями, зазначених в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Як передбачено п.2.1 договору первісний кредитор зобов'язаний в термін до 19.10.2012р. передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують права вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
На виконання пункту 2.1 договору ПАТ "Житомиргаз" передало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за актом приймання-передачі документів від 19.10.2012р. документи, які підтверджують права вимоги до боржника (а.с.36).
16.10.2012р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" направило КП "Житомиртеплокомуненерго" лист №7059/19, яким повідомило про відступлення права вимоги за договором на постачання природного газу №7-2011-ТЕ-З-Н від 30.09.2011р. (а.с.37).
11.03.2013 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" 5581597,57 грн. боргу, 3188156,82 грн. пені, 958653,34 грн. 3% річних, 327038,88 грн. інфляційних, всього - 10055446,61 грн. (а.с.2-6).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 20.05.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1864315,81 грн. - пені, 942982,93 грн. - 3% річних, 327038,88 грн. - інфляційних, 53674,30 грн. - судового збору; припинено провадження у справі в частині стягнення 3465258,57 грн. боргу; в іншій частині позову відмовлено (а.с.180-183).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач 26.02.2013р., тобто до порушення провадження у справі, перерахував позивачу 2116339грн. (а.с.134). Крім того, після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено 2788100 грн. (банківська виписка за 29.03.2013р. на а.с.128-135) та 677158,57 грн. (платіжне доручення №223 від 29.04.2013р. на а.с.144,167).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові в частині стягнення 2116339 грн. боргу та припинив провадження у справі в частині стягнення 3465258,57грн. боргу на підставі п.п.1-1 п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.12.2011р. по 01.01.2013р. в сумі 958653,34 грн.
Проте, рішенням господарського суду Житомирської області від 02.04.2012р. у справі №21/5007/2/12 задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявлає самостійних вимог на предмет спору - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", - про стягнення 13687299,83 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу №7-2011-ТЕ-З-Н від 30.09.2011р.: стягнуто з відповідача на користь позивача 13616252,13 грн. основного боргу, 64761,14грн. пені, 15668,02 грн. 3% річних, 64347,62 грн. судового збору; в решті позову відмовлено (а.с.161-164).
Як вбачається з вказаного рішення, 3% річних позивачем нараховано за період з 14.02.2011р. по 28.12.2012р. в розмірі 16787,16 грн.
З огляду на те, що позивачем не враховано при здійсненні розрахунку, рішення господарського суду Житомирської області від 02.04.2012р. у справі №21/5007/2/12, яким з відповідача стягнуто 16787,16 грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.02.2011р. по 28.12.2012р., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні 15670,41 грн. 3 % річних нарахованих за період з 15.12.2011р. по 28.12.2012р., стягнувши з відповідача на користь позивача 942982,93 грн. 3% річних.
Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 327038,88 грн. інфляційних за період з листопада 2011р. по березень 2012р. правомірно задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.
Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.3 договору №7-2011-ТЕ-З-Н від 30.09.2011р. сторони погодили, що за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України).
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за прострочку оплати вартості природного газу, поставленого, зокрема:
- у листопаді 2011 року, пеню нараховано за період з 15.12.2011р. по 08.05.2012р. - в сумі 684108,65 грн.;
- у грудні 2011 року, пеню нараховано за період з 15.01.2012р. по 14.07.2012р. - в сумі 1006600,36 грн.;
- в січні 2012 року, пеню нараховано за період з 15.02.2012р. по 14.08.2012р. - в сумі 1497447,80 грн.
Всього - 3188156,82 грн.
Проте, як вже вказувалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 02.04.2012р. у справі №21/5007/2/12 з відповідача уже стягнуто пеню за період з 15.12.2011р. по 28.12.2011р., у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань по оплаті вартості отриманого у листопаді 2011 року згідно договору №7-2011-ТЕ-З-Н від 30.09.2011р. природного газу.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пеня за прострочку оплати вартості природного газу, нарахована за період з 29.12.2011р. по 08.05.2012р., становитиме 603144,84 грн., за період з 15.01.2012р. по 14.07.2012р. - у розмірі 1006600,36 грн., за період з 15.02.2012р. по 14.08.2012р. у розмірі 1497447,80грн., всього - 3107193,01 грн. (а.с.176-177).
Відповідач клопотанням №2152/16 від 20.05.2013р. просив суд першої інстанції зменшити до 1% розмір пені, посилаючись, зокрема, на те, що причиною невчасних розрахунків з позивачем є непогашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка станом по лютий 2013р. включно становить 37884775,25 грн. (а.с.171-172).
На підтвердження надав звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року від 11.07.2013р. №2829/16 та №2830/16.
Положеннями ч.1 ст.233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;
Приписами п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачу не відшкодовано заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, яка станом на 01.07.2013р. складає 53875634,25 грн., наявність заборгованості споживачів в сумі 38167307,06 грн., а також ступінь виконання зобов'язання - відповідач в період провадження у справі повністю сплатив борг, правомірно заявлений позивачем в сумі 3465258,57 грн., враховуючи, що позивачем не доведено наявність збитків, спричинених відповідачем у зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленого природного газу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені до 1864315,81грн.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 20.05.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.05.2013р. у справі №906/364/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ - без задоволення.
2. Справу №906/364/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),
3 - відповідачу (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48),
4 - в наряд.