ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/8135/13 08.07.13
За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Державного підприємства «Енергоринок»
про стягнення 660 059 905,06грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Слівінський М.О. - предст. за довір.
від відповідача: Шевчук А.В. - предст. за довір.
Рішення прийняте 08.07.2013, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 05.06.2013 по 08.07.2013.
В судовому засіданні 08.07.2013р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства ««Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення заборгованості в розмірі 660 059 905,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 порушено провадження у справі №910/8135/13, розгляд справи призначено на 05.06.2013.
В судовому засіданні 05.06.2013 представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №910/8135/13 на 15 днів.
Вказане клопотання було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №910/8135/13 на 15 днів.
В судовому засіданні 05.06.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.07.2013.
В судовому засіданні 08.07.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останніх.
В судовому засіданні 08.07.2013, судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, з виходом до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі позивач) згідно ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №2043 від 05.11.99 «Про затвердження Тимчасових умов функціонування оптового ринку електричної енергії», Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.96 та Договору купівлі - продажу електричної енергії №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.01 (надалі Договір) здійснено постачання на користь Державного підприємства «Енергоринок» (надалі відповідач) електричної енергії.
Відповідно до умов Договору (п.1.1.) позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався оплатити електричну енергію, а саме:
протягом січня 2005р. - на суму 550 689 477,73грн.;
протягом січня 2009р. - на суму 990 803 905,90 грн.;
протягом квітня 2009р. - на суму 830 437 443,86грн.;
протягом травня 2009р. - на суму 808 248 709,34грн.;
протягом січня 2010р. - на суму 1 211 350 635,02грн.;
протягом січня 2012р. - на суму 1 804 185 504,81грн.
Відповідно до розділу 4 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати електроенергію грошовими коштами.
Відповідно до п.4.2. Договору, кошти за отриману відповідачем у позивача електроенергію перераховуються на п'ятий день після поставки електроенергії на поточний рахунок позивача або, на підставі листа позивача за підписом керівника та головного бухгалтера, на інші рахунки позивача. Остаточний розрахунок за поставлену позивачем електроенергію відповідач здійснює не пізніше 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електроенергії.
Відповідно до п.5.1.1 Договору, позивач має право вимагати від відповідача оплати за продану електроенергію відповідно до статті 4 Договору.
Відповідно до п.5.5.4 Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату позивачу за фактично відпущену електроенергію грошовими коштами та іншими формами платежу, що не суперечить законодавству України.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що станом на дату звірки заборгованості (01.03.2013р.), заборгованість відповідача за вищезазначені періоди становить:
за січень 2005р. - суму 44 244 557,00 грн.;
за січень 2009р. - суму 47 638 213, 14 грн.;
за квітень 2009р. - суму 48 710 051,00 грн.;
за травень 2009р. - суму 28 550 320,70 грн.;
за січень 2010р. - суму 57 958 783,12 грн.;
за січень 2012р. - суму 427 647 212,02 грн.
Загальна сума заборгованості за вказані вище періоди становить 660 059 905,06 грн.
Відповідачем було надано суду пояснення по справі, у яких позовні вимоги відхилено з наступних підстав. На оптовому ринку електричної енергії України (ОРЕ) порядок здійснення розрахунків встановлюється Законом України «Про електроенергетику», норми якого закріплюють механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Цей механізм полягає в тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснюється уповноваженим банком за алгоритмом ОРЕ, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). При цьому, відрахування на поточний рахунок державного підприємства «Енергоринок» здійснюється кожного банківського дня з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання за алгоритмом, затвердженим НКРЕ.
Таким чином, НКРЕ, шляхом встановлення алгоритму, визначає розмір грошових коштів, що перераховуються енергогенеруючим компаніям, а отже, визначає, яким чином державне підприємство «Енергоринок» виконає зобов'язання з оплати купленої останнім електроенергії, відтак підстав для стягнення з відповідача заборгованості немає.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
18.05.2001 між державним підприємством (ДП) «Енергоринок» та державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі -ДП НАЕК «Енергоатом») було укладено договір №698/05-НАЕК/640/01 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору ДП НАЕК «Енергоатом» продає, а ДП «Енергоринок» купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору сторони визнали свої зобов'язання за ДЧОРЕ в частині, що не суперечить Договору.
Розрахунок за придбану ДП «Енергоринок» електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДП НАЕК «Енергоатом» та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством (п. 4.1 Договору).
Платежі за отриману ДПЕ у НАЕК електроенергію здійснюється кожного банківського дня з розподільчого рахунку ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКР (п. 4.3 Договору).
Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику».
Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику», закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини за договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92 Конституції України, главою 54 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електроенергетику».
Оскільки сторони за Договором є членами ринку електричної енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановлено потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року -розподільчі рахунки). Такі розрахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюються уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використанням оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України». На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок щоденного інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України «Про електроенергетику», алгоритм оптового ринку електричної енергії -це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, а поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії -це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Отже, порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії державного підприємства «Енергоринок» є не договірною умовою, а законодавчим приписом.
Таким чином, поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача, який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії, використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та для розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.
Крім того, пунктом 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР. Згідно з положеннями пункту 19.3 «в» ДЧОРЕ зобов'язання державного підприємства «Енергоринок» стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження недотримання відповідачем встановленого алгоритму використання коштів Оптового ринку електричної енергії та порушення останнім прав позивача на одержання коштів за продану у період з січня 2005 р. по січень 2012р. електричну енергію позивачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 660 059 905,06грн. є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата підписання
повного тексту рішення: 15.07.2013
Суддя М.Є. Літвінова