15 липня 2013 року Справа № 901/610/13-г
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
відповідача - не з'явився, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
третіх осіб - не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя";
- не з'явився, Комунальне підприємство "Дирекція ринків";
- не з'явився, Сімферопольська міська Рада,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 24 квітня 2013 року у справі №901/610/13-г
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24, Сімферополь, 95053)
Комунальне підприємство "Дирекція ринків" (вул. Заліська, 78, Сімферополь, 95044)
Сімферопольська міська Рада (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)
про стягнення 14350,00 грн., зобов'язання звільнити торгове місце
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 14350,00 грн., зобов'язання звільнити торгове місце.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором суборенди в частині своєчасної оплати орендних платежів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач також нарахував штрафні санкції.
Ухвалами від 26.02.2013 та 11.04.2013 залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя", Комунальне підприємство "Дирекція ринків", Сімферопольська міська Рада.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 24 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14350,00 грн. та зобов'язання звільнити торгове місце відмовлено.
Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що договір суборенди розірваний, фактичне використання майна відповідачем було неможливе у зв'язку з виконанням на об'єкті ремонтних робіт, тому у відповідача не виникло зобов'язань з оплати з оренди суборендованого майна та штрафних санкцій у жовтні 2012 року та за наступні місяці.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що спірний об'єкт знаходиться на балансі та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя", а його оренда не призводить до виникнення права власності. Позивач також зазначає, що паспорт прив'язки тимчасової споруди не є документом про право власності, а лише надає користувачу право на розміщення тимчасової споруди в конкретно визначеному місці. Заявник апеляційної скарги вказує, що відсутні докази щодо правомірного демонтажу об'єкту суборенди відповідачем та звернення Комунального підприємства "Дирекція ринків" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" з вимогою про звільнення земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт. Також позивач зазначає, що звільнення та витребування майна повинно відбуватись відповідно до умов договору суборенди шляхом підписання акту прийому-передачі або підписанням іншого документу. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відсутні докази звільнення відповідачем спірного об'єкту у зв'язку з проведення Комунальним підприємством "Дирекція ринків" ремонтних робіт з кінця вересня 2012 року, а знаходження об'єкту вулично-дорожньої мережі міста (підземного пішохідного переходу) - пл. Московська, 1 на балансі Комунального підприємства "Дирекція ринків" та існування на нього права власності у Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради не має ніякого відношення до звільнення та повернення об'єкту суборенди позивачу. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.
Учасники судового процесу явку уповноважених представників, у судове засідання 08.07.2013 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди № 1, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 01.01.2012, №2 від 30.06.2012, №3 від 01.12.2012) орендодавець передає за актом приймання-передачі, а орендар приймає у тимчасове користування торгові місця (металічні ларьки, пристінні тумби) у кількості 112 штук, загальною площею 264,8 кв.м., що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_4, підземний перехід, з правом суборенди на строк до 01.03.2013 включно (далі - Договір), (а.с. 12-16).
01 липня 2012 року на підставі Договору між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) та ОСОБА_3 (суборендар) укладено договір суборенди, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове користування з метою здійснення торгівлі торгове місце - ларьок, НОМЕР_1, загальною площею 2,1 кв.м. (об'єкт), розташований за адресою: АДРЕСА_4, підземний перехід (далі - Договір суборенди), (а.с. 17).
Об'єкт вважається переданим в суборенду з моменту підписання даного Договору суборенди (п.2.1).
Розділом 4 Договору суборенди встановлена оплата та порядок розрахунків, відповідно до якого розмір орендної плати становить 800,00 в місяць без ПДВ. Орендна плата за перший місяць суборенди оплачується суборендарем орендарю не пізніше першого числа поточного місяця, за наступні місяці - не пізніше 28 числа місяця, що передує поточному.
У випадку невиконання суборендарем пункту 4 даного договору, суборендар зобов'язаний звільнити об'єкт з наступного за граничним строком оплати календарного дня; за кожен день прострочення суборендар оплачує орендарю штраф в сумі 50,00 грн. (п.7.1 Договору суборенди).
Строк суборенди встановлений сторонами з моменту підписання даного договору по 31.12.2012 та не може перевищувати строк, на який укладений договір оренди (3.1 Договору суборенди).
Відповідно до пункту 3.3 Договору суборенди, сторони мають право достроково розірвати даний договір, повідомивши письмово про це другу сторону в строк не пізніше 10 календарних днів.
01 жовтня 2012 року відповідач направив позивачу повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди з 01.10.2012 (а.с. 18).
31 жовтня 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання Договору суборенди шляхом підписання угоди про розірвання, повернення об'єкту суборенди за актом приймання-передачі та погашення заборгованості з орендної плати за жовтень 2012 року в сумі 800,00 грн. та штрафу за прострочення оплати за період з 29.09.2012 по 31.10.2012 в сумі 1650,00 грн. (а.с. 20). Вимога залишена відповідачем без реагування.
Це стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про звільненя орендованого майна, сплату боргу та нарахованих санкцій за порушення зобов'язань.
Господарський суд Автономної Республіки Крим у задоволенні позову відмовив.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
Оспорюване майно (ларьок НОМЕР_1) є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорация Империя", що підтверджується наданими цією особою доказами та не спростовується сторонами.
Відповідно до умов укладеного Договору суборенди від 01.07.2012 відповідач отримав це майно (п.2.1).
01.10.2012 відповідач на виконання вимог п.3.3 Договору надіслав позивачу повідомлення про намір дострокового розірвання Договору.
Вказаним підпунктом встановлено право на дострокове (раніше дати, встановленої договором суборенди) розірвання договору, яке виникало у сторони за умови та по закінченню 10 днів з моменту надіслання нею відповідного повідомлення.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Таким чином, судова колегія вважає, що Договір суборенди було розірвано в односторонньому порядку з 11.10.2012.
Оскільки Договір суборенди був розірваний з 11.10.2012, то у відповідача є зобов'язання по сплаті орендної плати за десять днів, тобто у розмірі 267,00 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Решта вимог щодо орендної плати задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 11950,00 грн.
Вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 7.1 Договору суборенди у випадку невиконання суборендарем п. 4 Договору суборенди він зобов'язаний звільнити об'єкт оренди, а за кожний день прострочення сплачує штраф у розмірі 50,00 грн.
Згідно з пунктом 4 Договору суборенди розмір орендної плати становить 800,00 грн. на місяць, яка сплачується не пізніше першого числа поточного місяця, за наступні місяці - не пізніше 28 числа місяця, що передує поточному.
Тобто в даному випадку йдеться про розмір та порядок оплати орендної плати, а не про повернення майна. Крім того, судом встановлено, що договір припинив свою дію з 11.10.2012.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 11950,00 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Умовами Договору суборенди від 01.07.2012 передбачений обов'язок суборендаря звільнити об'єкт суборенди.
Це свідчить про правомірність вимог позивача в частині звільнення переданого ним в суборенду майна.
В своїй апеляційній скарзі позивач просить зобов'язати відповідача повернути майно, однак вказана вимога не була предметом розгляду суду першої інстанції, а тому не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції щодо звільнення відповідачем орендованого об'єкту ще у вересні 2012 року у зв'язку зі здійсненням у підземному пішохідному переході ремонтних робіт, оскільки належні в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази цього у відповідача відсутні, суду не надані.
Належність підземного пішохідного переходу на праві власності Сімферопольській міській Раді та знаходження його на балансі Комунального підприємства "Дирекція ринків" не відноситься до предмету даного спору: виконання стороною умов Договору суборенди, та не стосуються об'єкту суборенди. Питання розміщення об'єктів також не є предметом спору.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а викладені доводи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно вимог статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.
За результатами розгляду позовної заяви, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору за немайнову вимогу в розмірі 1147,00 грн. та за майнову вимогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 32,01 грн.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про неповне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 101, частиною другою статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2013 року у справі №901/610/13-г скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити торгове місце - ларьок НОМЕР_1, загальною площею 2,1 кв.м., розташований в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_4.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, відомості про рахунки невідомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, відомості про рахунки невідомі) 267,00 грн. орендної плати та судовий збір в сумі 1179,01 грн.
4. В іншій частині позову відмовити.
4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді Ю.М. Гоголь
В.Є. Дмитрієв
Розсилка :
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).
2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_3).
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" (вул. Воровського, 24, Сімферополь, 95053).
4. Комунальне підприємство "Дирекція ринків" (вул. Заліська, 78, Сімферополь, 95044).
5. Сімферопольська міська Рада (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000).