ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/8180/13 08.07.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»
до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА
ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»
про відшкодування заборгованості у розмірі 27 061,23грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача: не з'явились.
Рішення прийняте 08.07.2013р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 05.06.2013 по 26.06.2013, з 26.06.2013 по 08.07.2013.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 27 061,23грн., 265,37грн.-3% річних та стягнення судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 порушено провадження у справі №910/8180/13, розгляд справи призначено на 05.06.2013р.
05.06.2013р. через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 27061,23грн. та 265,37грн.-3% річних.
В судовому засіданні представником позивача було підтримано подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив про часткову сплату суми страхового відшкодування та подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №901/8180/13.
Представником позивача було підтримано вищевказане клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №901/8180/13.
В судовому засіданні 05.06.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 26.06.2013.
26.06.2013 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Представником позивача в судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом було задоволено вищевказане клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 26.06.2013 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.
В судовому засіданні 26.06.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.07.2013.
Позивач та відповідач в судове засідання 08.07.2013 не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.
Про місце, дату та час судового засідання позивач та відповідач були повідомлені належним чином, але в судове засідання 08.07.2013 ані позивач, ані відповідач, ані їх представники не з'явились.
В судовому засіданні 08.07.2013, судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, з виходом до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2011р. в місті Києві по вулиці Старонаводницькій трапилась дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення транспортного засобу «ДЕУ» державний реєстраційний номер АІ 3587 АР, під керуванням Новаковського Максима Володимировича та транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 6529НС, під керуванням Пінчука В.М.
Транспортний засіб «Пежо» державний реєстраційний номер АА 6529НС являється об'єктом страхування відповідно до Страхового сертифікату №3140/109S добровільного страхування наземних транспортних засобів, укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (страхувальник).
04.07.2011 до позивача надійшло повідомлення від страхувальника про настання страхового випадку по договору страхування, у зв'язку з чим позивач на підставі складеного страхового акту №2277 від 29.08.2011р., з урахуванням отриманого Наряду - замовлення №10230 від 10.08.2011р. та Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №15/08 від 10.08.2011р., а також відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 27 061,23 грн., що підтверджується Угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 29.08.2011р.
Постановою Печерського районного суду м. Києва по справі №3-4084/11 від 18.07.2011 встановлено факт наявності вини у вчинені адміністративного правопорушення Новаковського Максима Володимировича та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно - правова відповідальність Новаковського Максима Володимировича, як водія транспортного засобу «ДЕУ», державний реєстраційний номер АІ 3587 АР, застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (надалі відповідач).
02.11.2012 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Вказана претензія була отримана відповідачем 06.11.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Докази розміру витрат на відновлювальний ремонт надані позивачем та підтверджуються Нарядом - замовлення №10230 від 10.08.2011 та звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №15/08 від 10.08.2011.
Станом на 16.04.2013 відповідачем не було надано належної відповіді на претензію та не сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 27061,23 грн.
Керуючись ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 265,37 грн.
Відповідач заперечував проти позову, у відзиві на позов посилався на наступне.
03.06.2013 на користь позивача відповідачем була сплачена сума страхового відшкодування в розмірі 25 729,97грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР021967.
Відносно нарахованих позивачем 3% річних в розмірі 265,37грн., позивач зазначив, що Закон України «Про страхування» та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачають розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регрес ним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення 3% річних та пені.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 2.1. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Пунктом 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.1., 38.1.1. ст.38 «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду.
Судом було встановлено що позивач на виконання взятих на себе за Договором страхування обов'язків здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 27061,23 грн., що підтверджується Угодою №1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 29.08.2011р.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи, відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 25 729,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР021967 від 03.06.2013.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування розмірі 25 729,97 грн., підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем було надано розрахунок №132739947-1 розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування становить 25 729,97 грн.
Позивачем, на підставі звіту №15/08 від 10.08.2011 визначення вартості матеріального збитку, була сплачена сума страхового відшкодування в розмірі 27 061,23 грн., така різниця обумовлена тим, що позивачем не було визначено розмір коефіцієнту фізичного зносу, який становить 0,42.
Замінивши значення коефіцієнту фізичного зносу у формулі №24 з « 0» на 0,42, відповідач отримав розмір матеріального збитку в сумі 25 729,97грн., яка і була сплачена.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що сума в розмірі 1 331,26грн. не підлягає задоволенню, як необґрунтована та документально не підтверджена.
Стосовно нарахованих позивачем 3% річних в розмірі 265,37 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, слід вказати наступне.
Відповідач заперечував, проти нарахованої суми 3% річних посилаючись на те, що Закон України «Про страхування» та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортів» не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії регресним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення пені та 3% річних.
Суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, нарахування позивачем 3% річних в розмірі 265,37грн. є правомірним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 265,37грн.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660. м. Київ, вул. М. Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31241449, рр 26506002306565, МФО 300528 в АТ «ОТП Банк» м. Київ), а у випадку відсутності коштів з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 265,37грн. (двісті шістдесят п'ять гривень 37 коп.) - 3% річних, 1720,50 грн. (тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
3. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 25 729,97грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 15.07.2013
Cуддя М.Є. Літвінова