Справа № 524/1884/13-к р.
10 квітня 2013 року Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Гафяк В.М.
при секретарі - Шпунтовій А.С.
з участю : прокурора - Якимець А.С.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження №12013180100000296 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, працюючої робітницею ЧП «Автосвіт», проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_4 б.36.кв.23, раніше судимої:
- 23.03.2012 року Автозаводським райсудом м. Кременчука за ст.367 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки із звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком на 2 роки,
за ст. 389 ч. 1 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_2 будучи засудженою 23.03.2012 року вироком Автозаводського райсуду м. Кременчука за ст. 367 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки із звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком на 2 роки, в період відбуття покарання ухилялась від позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності, працюючи на посаді комірника в магазині «Фозі» з 01.08.2012 року.
Обвинувачена ОСОБА_2 ухилялась від позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності, будучи засудженою до такого виду покарання тому підлягає відповідальності за ст. 389 ч.1 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин та зібраних доказів, свою вину за ст. 389 ч.1 КК України визнала повністю, та підтвердила, що вчинила злочин так та за таких обставин, як це вказано в описовій частини вироку.
Учасники судового провадження не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, що їх позиція є добровільною, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обстави.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При призначені покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд в повній мірі, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, яка характеризується позитивно, працює, її сімейний стан та стан здоров'я, а також те, що по справі тяжких наслідків не наступило.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд визнає - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи вище викладене, суд, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, враховує наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та враховуючи її особу, яка характеризується виключно позитивно, працює, вважає за необхідне перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу.
Як встановлено судом злочин за який засуджується ОСОБА_2 вчинено в період відбуття покарання за попереднім вироком тому суд покарання призначає відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.
Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_2 призначається покарання у виді штрафу, яке згідно з ч.3 ст.72 КК України не підлягає складанню з покаранням, яке їй було призначено за попереднім вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.03.2012 року, і, визначає остаточне покарання у виді сукупності не відбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Керуючи ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватою за ст.389 ч.1 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу 1700 грн.
Відповідно до ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком повністю приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком, і, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбуття основного покарання з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням постійно чи тимчасово адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та у виді штрафу 1700 грн., які підлягають самостійному виконанню.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський рай суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_2 та прокурору Якимець А.С.