Рішення від 13.03.2013 по справі 1601/14009/2012

Справа № 1601/14009/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2013 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Стрижака С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що з 12.09.1987 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 За час шлюбу вони набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 та побутову техніку: монітор LG вартістю 1500 грн.; телевізор Samsung вартістю 2200 грн.; пральну машину LG, вартістю 3518 грн.; кухонний комбайн DFP- 2101, вартістю 1200 грн., пилосос gorenje, вартістю 400 грн.; ноутбук Samsung, вартістю 5600 грн.; кімнатний спліт-кондиціонер Saturn, вартістю 1100 грн. Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя з відповідачем не досягнуто.

Крім того, відповідач чинить перешкоди в користуванні спільно придбаною квартирою, змінив замки, не надає доступу до помешкання. Внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних хвилюваннях та тривалому лікуванні, в зв'язку із завданням їй тілесних ушкоджень.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила поділити набуте за час шлюбу майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Передати їй та визнати за нею право власності на наступну побутову техніку: телевізор Samsung вартістю 2200 грн.; пральну машину LG, вартістю 3518 грн.; кухонний комбайн DFP- 2101, вартістю 1200 грн.; ноутбук Samsung, вартістю 5600 грн. Передати ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на наступну побутову техніку: монітор LG вартістю 1500 грн.; пилосос gorenje, вартістю 400 грн.; кімнатний спліт-кондиціонер Saturn, вартістю 1100 грн. Також просила суд усунути перешкоди в користуванні їй житловим приміщенням - квартирою № 13 в буд. № 1 по вул. Г.Сталінграда в м.Кременчуці Полтавської області, шляхом її вселення у вказане житло. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди в користуванні квартирою. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Не заперечували проти поділу між сторонами побутової техніки згідно варіанту запропонованого відповідачем у запереченнях проти позову. Повідомили, що відповідач після побиття позивачки змінив замок на вхідних дверях спільної квартири, позбавивши її можливості вільно користуватися житлом. Позивач після лікування в лікарні не мала можливості забрати з квартири свої особисті речі, оскільки відповідач не допускав її до квартири. В зв'язку з цим вона змушена була звернутись до працівників міліції, щоб з їх допомогою забрати із спірної квартири свої речі. Оскільки відповідач не допускає її до квартири, вона змушена на даний час проживати у гуртожитку. Такими діями відповідача, позивачу спричинена моральна шкода.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Посилались на письмові заперечення. Заперечували проти поділу між сторонами побутової техніки згідно варіанту запропонованого позивачем, оскільки він порушує права ОСОБА_5, якому належить пральна машина LG; кухонний комбайн DFP- 2101 та пилосос gorenje які не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Запропонували виділити позивачу телевізор Samsung, ноутбук Samsung, а відповідачу - монітор LG та кімнатний спліт-кондиціонер Saturn. Також заперечували проти задоволення позовних вимог про усунення усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди у зв'язку з їх безпідставністю.

На запитання суду та представника позивача відповідач підтвердив, що змінив замок на вхідних дверях спірної квартири і не має наміру впускати в квартиру позивачку та надати їй ключі від квартири.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2та ОСОБА_1 з 12.09.1987 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ № 488404, яке видане Палацом шлюбів м.Кременчука, за актовим записом № 1163.

Під час шлюбу сторони набули право власності на:

- квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу серії АЕК № 581923 від 27.05.2002 року, посвідченого ОСОБА_6, державним нотаріусом Четвертої кременчуцької державної нотаріальної контори.

- побутову техніку: телевізор Samsung CS29Z30/29Z40/29Z45, ноутбук Samsung R540/SA41/E452; монітор LG серії 6ND7; кімнатний спліт-кондиціонер Saturn.

Між сторонами виник спір про порядок користування спільним майном. Згоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя сторони не досягли.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, а також ту обставину, що сторони погоджуються розподілити спірну квартиру та побутову техніку відповідно до варіанту, запропонованого відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, визначивши кожному з подружжя ? частину квартири АДРЕСА_3. Виділити ОСОБА_1 наступне майно: телевізор Samsung CS29Z30/29Z40/29Z45 та ноутбук Samsung R540/SA41/E452. Виділити ОСОБА_2 наступне майно: монітор LG серії 6ND7 та кімнатний спліт-кондиціонер Saturn.

Суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, виходив із наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Позивач позбавлена можливості користуватися ? частиною квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копіями листів КМУ Автозаводського РВ КМУ ВМ в мікрорайоні «Молодіжний» № 8/397 від 04.02.2013 року, № 8/566 від 13.02.2013 року, повідомленням КМУ Автозаводського РВ КМУ в Полтавській області № 7/732 від 23.01.2013 року і фактично не заперечується самим відповідачем, який підтвердив в судовому засіданні, що змінив замок на вхідних дверях квартири АДРЕСА_3 і ключ від цього замка позивачу не надав і не має наміру надавати.

Таким чином, надані суду докази свідчать про те, що позивач, як співвласник спірної квартири, має право на захист свого порушеного відповідачем права користування майном - ? частиною квартири, а тому позивач повиннен бути вселений в спірну квартиру.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст.10 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених ст.61 цього Кодексу. Згідно п.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що не має правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки позивач не надала суду доказів на підтвердження вказаних позовних вимог і не довела спричинення їй такої шкоди діями відповідача ОСОБА_2

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1026,21 грн.

Керуючись ст.ст. 14, 57-59, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити частково.

Поділити набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час шлюбу майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Передати ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

Передати ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

Передати ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на телевізор Samsung CS29Z30/29Z40/29Z45 та ноутбук Samsung R540/SA41/E452.

Передати ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на монітор LG серії 6ND7 та кімнатний спліт-кондиціонер Saturn.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим приміщенням - ? частиною квартири АДРЕСА_4, шляхом її вселення у вказане житло.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належною їй ? частиною квартири АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1026,21 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя:

Попередній документ
32499650
Наступний документ
32499652
Інформація про рішення:
№ рішення: 32499651
№ справи: 1601/14009/2012
Дата рішення: 13.03.2013
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.12.2025)
Дата надходження: 18.12.2025
Розклад засідань:
30.12.2025 08:45 Автозаводський районний суд м.Кременчука