ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16 липня 2013 року № 826/10941/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодричі»
про стягнення заборгованості перед бюджетом,
Пред'явлено позовні вимоги про примусове стягнення заборгованості перед бюджетом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодричі» в розмірі 1424,31 грн.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу (пункт 3 частини першої). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга).
Згідно зі статтею 106 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини першої). На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів (частина друга). Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (частина п'ята).
Матеріали позову свідчать, що позивачем вказаних вимог КАС України не дотримано.
Так, згідно з частиною п'ятою статті 105 КАС України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Оскільки позивачем в даній справі є орган державної податкової служби, то відповідні повноваження щодо його звернення з позовом про стягнення податкового боргу платника податків до суду визначені статтею 20 Податкового кодексу України, з якої не убачається, що позов органу державної податкової служби може містити вимоги лише про стягнення з платника податків заборгованості без зазначення вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, чи інших вимог про стягнення податкового боргу відповідно до вказаної статті. Тому, за висновком суду, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодричі» заборгованості в розмірі 1424,31 грн. не відповідають вимогам статті 20 Податкового кодексу України. Таким чином, позивачем не дотримано вимог статті 106 КАС України в частині викладу змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України.
Відповідно до частини сьомої статті 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною другою статті 58 КАС України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.
З адміністративного позову убачається, що позовна заява підписана заступником начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби Н.І. Карпенко, водночас доказів на підтвердження зайняття Карпенко Н.І. зазначеної посади позивачем до позовної заяви не додано. Таким чином, позивачем не дотримано вимог частини п'ятої статті 106 КАС України щодо подання разом з позовною заявою документу, що підтверджує повноваження представника.
Також до позовної заяви не долучено всіх документів, зазначених в додатках позовної заяви, а саме: оригінал витягу та довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців по ТОВ «Бодричі», докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов (про що працівниками відділу документального обігу та контролю складено Акт № 321 про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи).
Крім того, матеріали позовної заяви не містять доказів надіслання та неможливості вручення податкової вимоги форми «Ю» від 07 квітня 2011 р. № 1709.
Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.
Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, сума яких визначена контролюючим органом відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011 року, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з отриманням яких пов'язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
Положення Податкового кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, що відповідає положенням статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.4.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. за № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п.4.6 вказаного розділу Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкової вимоги №1709 від 07.04.2011 року - надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків.
Одночасно слід зазначити, що наданий податковим органом акт про неможливість вручення податкової вимоги не може бути визнаний належним доказом направлення/вручення податкової вимоги №1709 від 07.04.2011 року в розумінні п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України та п.4.7 Порядку.
Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття провадження відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 108 та ст.1832 КАС України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Також копії документів, долучені до матеріалів справи, не завірено належним чином відповідно до вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 ( відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії).
Однак, копії документів містять лише відмітку «згідно з оригіналом» та печатку відділу правового забезпечення.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем у строк до 31.07.2013 р. шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків. До заяви на усунення недоліків позивачу слід долучити:
адміністративний позов, в якому необхідно привести позовні вимоги у відповідність до частини п'ятої статті 105 КАС України з урахуванням повноважень органів державної податкової служби, встановлених статтею 20 Податкового кодексу України,
належний доказ на підтвердження повноважень законного представника,
належним чином засвідчені копії всіх документів, зазначених у додатках до позовної заяви,
належні докази направлення/вручення податкової вимоги форми «Ю» від 07 квітня 2011 р. № 1709,
належний доказ направлення відповідачу цієї заяви з додатками.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 р. у справі №826/6137/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодричі» залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою. Відтак, посилання в адміністративному позові № 826/10941/13-а на повернення позовної заяви з причин ненадання належним чином завірених документів є не коректним.
На підставі вищенаведеного, ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк до 31.07.2013 р. для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Л.О. Маруліна