"13" грудня 2012 р. справа № 2а-0870/2511/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансової компанії "Альянс-ВІД"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 р. у справі № 2а-0870/2511/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансової компанії "Альянс-ВІД"
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансова компанія "Альянс-ВІД" (далі - ТОВ КФК "Альянс-ВІД ", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092304/0/5406 від 06.04.2011 р. Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 р. у справі № 2а-0870/2511/11 (суддя Малиш Н. І.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що віднесення до складу валових витрат членських внесків, перерахованих до неприбуткової установи, не передбачено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Окрім того, результати наданих консультативних послуг не відповідають меті та предмету діяльності Товариства, звіти не містять інформації щодо міста, виду та обсягу викопаних робіт, звіти про розглянуті та вивчені питання, про надання адвокатських послуг, а також акти виконаних робіт не вказують на отримання ТОВ КФК "Альянс-Від" консультаційних послуг та юридичних послуг для здійснення товариством діяльності з ведення реєстру власників іменних паперів.
Не погодившись з постановою суду, ТОВ КФК "Альянс-ВІД" подано апеляційну скаргу згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 р. у справі № 2а-0870/2511/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував присутності через уповноваженого представника, учасника товариства, частку якого передано юридичній особі у загальних зборах товариства, відсутності перерви у загальних зборах, внаслідок чого, одразу під час прийняття рішення неможливо було оформити в бухгалтерському обліку одразу факт передання частки у статутному фонді. Також скаржник зазначає про не врахування судом першої інстанції положень п.п.5.2.17 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», факту виконання договору про надання послуг сторонами, підтвердженням чого є відповідні звіти.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи цілком обґрунтованою та правомірною спіну постанову суду першої інстанції.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання представники сторін не з'явились . Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України , нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників, фіксування судового засідання не здійснювалось.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2010 р. (акт № 39/22-18/24511403 від 11.03.2011 р., т.1, а. с.22-47), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.4.1.3. п.4.1. ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.2 п.5.2. п.п.5.3.6, п.5.3 ст.5. п.п.7.6.1, 7.6.2, 7.6.4, 7.6.5 п.7.6 ст.7. п.«б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зміст цих порушень, зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (т.1, а. с.16) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.
Спірними є питання, що складають суму донараховних податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 30 614,00 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням, а саме:
1. Правомірність не віднесення до складу валового доходу Товариства в 3 кварталі 2009 р. 10 855 грн. - суми безоплатно переданої як корпоративних прав в статутному фонді ТОВ КФК «Альянс-ВІД» у розмірі 25,1 %.
2. Правомірність віднесення до складу валових витрат Товариства сум сплачених на користь Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (м.Київ) членських внесків у сумі 6100 грн. за період 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. (а. с.30-33).
3. Правомірність віднесення до складу валових витрат Товариства сум послуг, отриманих від ПП ОСОБА_2 у 2009 році у розмірі 33 000 грн. (т.1, а. с.33-37) та від ПП ОСОБА_3 у 2010 році у розмірі 72 500 грн. (т.1, а. с.37).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ КФК "Альянс-ВІД" не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до п.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Стосовно суті виявлених порушень колегія суддів зазначає наступне:
1. Перевіркою встановлено порушення Товариством п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.6.1, 7.6.2, 7.6.4, 7.6.5 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок якого у 3 кварталі 2009 р. позивачем занижено валовий доход на суму безоплатно переданої корпоративних прав в статутному фонді ТОВ КФК «Альянс-Від» у розмірі 25,1%, що грошовому виражені становить 10855 грн.
Відповідно до п.4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно п.1.31 ст.1 Закону № 334 продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до п.п.7.6.4. п.7.6 ст.7 Закону № 334 під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
З аналізу вищенаведених норм вбачається правомірність висновків суду першої інстанції про те, що згідно п.1.31 ст.1 Закону № 334 безоплатна передача корпоративних прав є продажем, в розумінні п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону № 334 продаж корпоративних прав є доходами, а відповідно до п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону №334 до складу валових доходів включаються доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.
Матеріали справи містять нотаріально завірену заяву ОСОБА_4 від 18.08.2009р., згідно якої останній просить вивести його зі складу учасників Товариства та передає належну йому частку у розмірі 25,1 % у статутному капіталі згідно зі ст.53 Закону України «Про господарські товариства» Товариству з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансової компанії «Альянс-ВІД» (т.1, а. с.74).
Крім того, матеріали справи містять протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства № 6 від 28.08.2009 р., відповідно до якого частка ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства у розмірі 25,1 %, що в грошовому еквіваленті становить 10855 грн., передано ОСОБА_5 (т.1, а. с.75).
За позицією податкового органу вирішальним документом у даному випадку є нотаріально завірена заява ОСОБА_4 від 18.08.2009 р., яка свідчить про безоплатно передану Товариству належну ОСОБА_4 частку у розмірі 25,1 % у статутному капіталі.
Скаржник, в свою чергу, з посиланням на положення ст.59 Закону України «Про господарські товариства», вважає єдиним документом, яким визначається зміна власника частки корпоративних прав Товариства, є протокол загальних зборів, згідно якого частку ОСОБА_4 передано ОСОБА_5, про що також свідчать зміни до Статуту (внесені та зареєстровані Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.09.2009 р., номер запису 11031050012000129). Так, статтею 4 Статуту «Частки учасників у статутному капіталі» встановлено, що ОСОБА_5 володіє 100 % часток (100 голосів).
Колегією суддів наведені доводи скаржника до уваги не приймаються, оскільки:
Згідно п.п.б, в ст.59 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. №1576-XII (далі - Закон № 1576) до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: «б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника»; «в) виключення учасника з товариства».
Таким чином, стаття 59 вказаного Закону містить положення, якими визначається лише компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а не положення про визначення рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю єдиним документом, яким визначається зміна власника частки корпоративних прав такого товариства.
Тим більш, даною статтею до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, як зазначено вище, віднесено питання про придбання саме товариством частки учасника.
Водночас, статтею 53 Закону № 1576, як і частиною 1 статті 147 ЦК України, передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відчуження (продаж) частки у статутному капіталі ОСОБА_4 ОСОБА_5 (договір, заяву про відступлення частки, платіжні документи, які свідчили про викуп частки тощо), про що також свідчать зміни до Статуту (внесені та зареєстровані Виконавчим комітетом.
Крім того, позивачем не надано суду змін до Статуту, внесених та зареєстрованих Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.09.2009 р., номер запису 11031050012000129, згідно ст.4 якого ОСОБА_5 володіє 100 % часток (100 голосів).
Натомість матеріали справи містять лише копію нової редакції Статуту Товариства (зареєстрованої Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 30.11.2010 р.), у п.1.3 якого зазначено єдиного учасника Товариства - ОСОБА_6 (т.1, а. с.176-84).
Таким чином, колегія суддів погоджується з наявністю порушення п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.6.1, 7.6.2, 7.6.4, 7.6.5 п.7.6 ст.7 Закону № 334 щодо безоплатно переданих корпоративних прав в статутному фонді, яке призвело до заниження Товариством валового доходу на суму 10 855 грн. у 3 кварталі 2009 р.
2. Перевіркою встановлено порушення Товариством п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.2 п.5.1 п.«б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону № 334, яке полягає у безпідставному включенні до складу валових витрат членських внесків до Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (м.Київ) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. на загальну суму 6 100 грн.
Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами у справі, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (далі - ПАРД) знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва як неприбуткова організація. Крім того, згідно Статуту ПАРД асоціація є добровільною недержавною некомерційною організацією.
Відповідно п.5.4.3 Статуту ПАРД її члени зобов'язані сплачувати членські внески, які встановлюються рішенням Загальних зборів асоціації шляхом їх визначення в Положенні про членство в ПАРД.
Позивачем, як членом ПАРД (т.1, а. с.76), перераховано на банківський рахунок ПАРД суми членських внесків за 2009 р. - 3 060 грн., за 2010 р. - 3 040 грн., всього 6100 грн., які включено до валових витрат та відображено Товариством у Декларації податку на прибуток за відповідний період.
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону № 334 суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено можливість віднесення до складу валових витрат членських внесків, перерахованих до неприбуткової установи.
Посилання скаржника на те, що судом не враховано п.п.5.2.17 п.5.2 ст.5 Закону №334, яким передбачено віднесення до складу валових витрат саме членських внесків, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно даної норми до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.
ПАРД не є організацією роботодавців та її об'єднанням, тому застосування п.п.5.2.17 п.5.2 ст.5 Закону №334 в даному випадку неможливе.
3. Перевіркою встановлено порушення Товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону № 334, яке полягає у безпідставному включенні до складу валових витрат коштів, сплачених за консультаційні послуги на загальну суму 33000 грн. у 2009 році ПП ОСОБА_2 та за адвокатські послуги на загальну суму 72500 грн. у 2010 році ФОП ОСОБА_3
Щодо віднесення до складу валових витрат Товариства консультаційних послуг, отриманих від ПП ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2009 р. між ТОВ КФК «Альянс-ВІД» (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Консультант, т.2, а. с.9-14) був укладений договір № 9 про надання консультаційних послуг (т.1. а. с.77-80), за умовами якого Замовник доручив Консультанту, а Консультант зобов'язався надати Замовнику консультаційні послуги з проведення аналізу та розгляду фінансових і стратегічних альтернатив Замовника, а саме: послуги керівництву Замовника з організації та аналізу даних управлінського обліку; послуги з консультації Замовника щодо законодавства інших країн; послуги консультування за телефоном з питань відображення в бухгалтерському та податковому обліках поточних операцій; надання рекомендацій зі складання договорів в процесі господарської діяльності підприємства; надання щомісячно дайджесту з найбільш важливих для Замовника змін в законодавстві України; бере участь у складанні листів, скарг, заперечень з питань оподаткування при взаємовідносинах з податковими органами.
Вартість послуг залежить від об'єму окремих видів консультаційних послуг, надання яких Консультантом передбачено п.2.1. та п.2.2. цього Договору та визначається щомісячно актом виконаних робіт (п.4.1 Договору).
У підтвердження виконання сторонами за Договором зобов'язань позивачем надано акти виконаних робіт (т.1, а. с.89, 106, 119, 132, 147, 158), звіти про надання консультаційних послуг до цих актів від 30.01.2009 р., від 27.02.2009 р., від 31.03.2009 р., від 29.04.2009 р., від 29.05.2009 р., від 30.06.2009 р. (т.1, а. с.81-88, 90-105, 107-118, 120-131, 133-146, 148-157), а також витяг з реєстру відправлених документів системи Клієнт-Банк, що підтверджує оплату позивачем наданих ПП ОСОБА_2 послуг (т.1, а. с.159-164).
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.5.1. ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаєш (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отри доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону № 334).
Відповідно до п.2 Статуту ТОВ КФК «Альянс-ВІД» дане Товариство створене з метою здійснення діяльності з обліку прав власності на іменні цінні папери, одержання прибутку та використання його в інтересах учасника. Для досягнення вказаної мети Товариство здійснює наступні види діяльності: ведення реєстрів акціонерних товариств, реєстраторська діяльність; формування звітів та довідкових матеріалів, що характеризують обіг цінних паперів; інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів; консультування з питань обігу цінних паперів та обліку прав власності на них; консультування з питань виготовлення сертифікатів та організації випусків цінних паперів; облік нарахованих та виплачених доходів за іменними цінними паперами; складання на підставі письмового запиту емітента переліків осіб, які мають право на участь у загальних ах акціонерів, переліків осіб, які мають право на отримання доходів за цінними паперами; організація забезпечення виплати доходів зареєстрованим особам; робота з базами даних.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що характер консультацій, наданих ПП ОСОБА_2 Товариству (наприклад, умови збільшення підприємством суми валових витрат на суму сумнівної, безнадійної заборгованості; порядок, розмір нарахування та виплат допомоги працівникам підприємства по вагітності та пологам; відповідальність за надання ПФУ недостовірних даних), не відповідає предмету діяльності Товариства та свідчить про певний обсяг знань, якими повинна володіти особа, яка обіймає посаду бухгалтера підприємства, керівника та доступ до яких є вільним (періодичні видання, ЗМІ, Інтернет) і не співпадає .
Тим більш, що за даними акта перевірки посада бухгалтера передбачена у Товаристві і обіймається певною особою.
Отже, колегія суддів вважає доведеною наявність порушення Товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону № 334, яке полягає у безпідставному включенні до складу валових витрат коштів, сплачених за консультаційні послуги на загальну суму 33000 грн. у 2009 році ПП ОСОБА_2
Щодо віднесення до складу валових витрат Товариства адвокатських послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2010 р. між ТОВ КФК «Альянс-ВІД» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Адвокат) укладений договір № 1 про надання юридичних (адвокатських) послуг (т.1, а.с.165-167), згідно умов якого Адвокат зобов'язується надати Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо консультування, розробки типових документів, з метою приведення у відповідність до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», адвокатські послуги щодо захисту прав та інтересів Замовника, порушених Закритим акціонерним товариством «ХОРТИЦЯЛАДА» внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Послуги надаються Адвокатом Замовнику шляхом усного та письмового консультування, складання необхідних внутрішніх документів, у тому числі положень програм, правил, договорів, актів, рекомендацій, та інше (п.п.2.1. п.2 Договору).
У підтвердження виконання сторонами за Договором зобов'язань позивачем надано акти наданих адвокатських послуг (т.1, а. с.169, 171), звіти виконавця від 30.06.2010 р., від 30.09.2010 р. (усне консультування, складання вимог, представництво інтересів, розробка проекту договору про надання послуг, письмові консультації, складання типового положення про наглядову раду, про ревізійну комісію, тощо) (т.1, а. с.170, 172), а також витяг з реєстру відправлених документів системи Клієнт-Банк, що підтверджує оплату позивачем наданих ФОП ОСОБА_3 послуг (т.1, а. с.173).
Як вбачається з наведених вище положень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1. ст.5, п.1.32 ст.1 Закону № 334 підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та факту отримання підприємством таких послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю, тобто послуги, отримані платником податку, повинні свідчити про використання таких послуг у господарській діяльності.
З огляду на те, що вищевказані звіти не містять інформації стосовно міста, виду та обсягу виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про на відсутність отримання ТОВ КФК «Альянс-Від» юридичних послуг для здійснення товариством діяльності з ведення реєстру власників іменних х паперів.
Крім того, перевіркою встановлено і не спростовано належними доказами позивачем, що в бухгалтерському та податковому обліку позивача за період, що перевірявся, операція із неналежного виконання договірних зобов'язань ЗАТ «ХОРТИЦЯЛАДА» у сумі 1 500 000 грн. відображена не була.
Отже, колегія суддів вважає доведеною наявність порушення Товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.«б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону № 334, яке полягає у безпідставному включенні до складу валових витрат коштів, сплачених за юридичні (адвокатські) послуги на загальну суму 72 500 грн. у 2010 році ФОП ОСОБА_3
З огляду на наведене, правомірною є відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Товариства про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092304/0/5406 від 06.04.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 38267,50 грн., у тому числі 30614 грн. - за основним платежем та 7653,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Водночас, позивачем заявлено позовну вимогу щодо визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення, які прийнято відносно конкретної юридичної особи - ТОВ КФК "Альянс-ВІД", а отже є актом індивідуальної дії.
Проте, системний аналіз статей 105, 162, 171 КАС України дає підстави вважати, що даний спосіб захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб може стосуватись, виключно, оскарження нормативно-правових актів, оскільки у разі визнання протиправним (незаконним) акт індивідуальної дії є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, - втрачає чинність після набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингово-фінансової компанії "Альянс-ВІД" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19травня2011 р. у справі № 2а-0870/2511/11 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 р. у справі № 2а-0870/2511/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко