ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
12 липня 2013 року № 826/10021/13-а
Об 11 годині 38 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Калайді К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Дарницького районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 та про зобов'язання Дарницький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Сімейний кодекс України, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, та зазначає, що Дарницьким районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві протиправно здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, оскільки він як співвласник квартири АДРЕСА_1 не надавав своєї згоди на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2.
Представник відповідача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, проте пояснень щодо підстав визнання неправомірними дії Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не надала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Цивільного кодексу України, та зазначила, що Дарницьким районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві правомірно здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2012 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
18 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Дарницького районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві із заявою, в якій просив зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 без його згоди, як співвласника квартири.
Листом від 31 травня 2013 року за № 3/1657 Дарницький районний відділ ГУ ДМС України в м. Києві повідомив ОСОБА_1, що ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання згідно чинного законодавства на підставі статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077 та на підставі свідоцтва про право власності на житло (номер запису 294933 від 14 лютого 2013 року) та її письмової заяви.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 405/2011 затверджене Положення про Державну міграційну службу України, відповідно до якого Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
У відповідності до підпункту 20 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Згідно пункту 20 Положення про Державну міграційну службу України, Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Як вбачається з матеріалів справи, 3 жовтня 2001 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної реєстрації видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі № 2-1124/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ майна подружжя, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 грудня 2012 року, позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи встановлено, що з метою реєстрації права спільної сумісної власності ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора з відповідною заявою.
14 лютого 2013 року державним реєстратором Головного управління юстиції у м. Києві проведено реєстрацію спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
17 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кут" із заявою про реєстрацію місця проживання, в якій просила зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.
В заяві зазначено, що підставою для реєстрації місця проживання заявника є: витяг з державного реєстру СЕК № 258170 від 14 лютого 2013 року, реєстраційний № 18350780000, власник - ОСОБА_2.
На підставі поданих ОСОБА_2 заяви та витягу з державного реєстру серії СЕК № 258170 від 14 лютого 2013 року Дарницьким районним відділом ГУ ДМС України в м. Києві 19 квітня 2013 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1382) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 3 Закону № 1382 визначено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати; реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до статті 6 Закону № 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає:
- письмову заяву;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Вказаною статтею також встановлено, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Згідно пункту 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України також документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.
З аналізу наведених норм права, суд зазначає, що обов'язковість згоди власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання необхідна у разі відсутності документів, що підтверджують право на проживання в житлі.
Як встановлено під час розгляду справи, Дарницьким районним відділом ГУ ДМС України в м. Києві зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди співвласника квартири - ОСОБА_1 в зв'язку з поданим ОСОБА_2 витягом з державного реєстру СЕК № 258170 від 14 лютого 2013 року, реєстраційний № 18350780000, згідно якого ОСОБА_2 є співвласницею квартири АДРЕСА_1.
Щодо доводів позивача відносно того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року у справі № 826/5820/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2013 року представником ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року у справі № 826/5820/13-а, в зв'язку з чим, суд зазначає, що рішення суду не набрало законної сили.
При цьому, суд звертає увагу, що Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, після реєстрації Дарницьким районним відділом ГУ ДМС України в м. Києві місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.
Відносно позовних вимог в частині зобов'язання Дарницький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, суд зазначає про наступне.
Статтею 7 Закону № 1382 встановлені підстави для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Так, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Доказів позбавлення права спільної сумісної власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 або її права на користування житловим приміщенням суду не пред'явлено.
При цьому, суд зазначає, що право ОСОБА_2 на спільну власність та на проживання в АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі № 2-1124/12, яке набрало законної сили.
Також вказані обставини підтверджуються актом державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 26 березня 2013 року, складеного при примусовому виконанні виконавчого листа Дарницького районного суду міста Києва від 18 січня 2013 року № 2-1124/12, згідно якого ОСОБА_2 вселено до квартири АДРЕСА_1. Ключі в кількості 4 штук від двох вхідних дверей передано стягувачу ОСОБА_2 ОСОБА_1 зобов'язано не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Згідно з частиною першою статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_2 скористалася належним їй правом на реєстрацію свого місця проживання в квартирі, яка належить їй на праві спільної сумісної власності, а тому підстави для зобов'язання Дарницький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Повний текст постанови складений 15 липня 2013 року.