Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
09 липня 2013 року Справа № 811/1938/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл"
до відповідача - Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "Титан-Ойл" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просило суд:
- визнати відсутність повноважень (компетенції) у Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо самостійного визнання недійсними (нікчемними) правочинів укладених між ТОВ "Титан-Ойл" та ПП "Ріо-гранде", ПП "Джетта-Плюс" укладених у III-IV кварталі 2010 року, згідно акту №16/22/36812455 від 31 січня 2013 року складеного за результатами проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП "Ріо-гранде", ПП "Джетта-Плюс" за період з 01 липня по 31 липня 2010 року;
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000501500 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 244790,00 грн за основним платежем та 61197,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000511500 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 305988,00 грн за основним платежем та 76497,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Титан-Ойл", податковим органом неправомірно, без наявності належних на те повноважень, було зроблено висновок про недійсність правочинів, укладених між позивачем та ПП „Ріо-гранде" та ПП „Джетта-Плюс" та без дослідження всіх можливих цивільно-правових та бухгалтерський і податкових документів встановлено порушення позивачем приписів Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України „Про податок на додану вартість". Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що перевіркою ТОВ "Титан-Ойл" податковим органом встановлено факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі недійсних правочинів з ПП „Ріо Гранде" та ПП "Джетта-Плюс", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств та неправомірно сформовано податковий кредит. За таких умов відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.108-109).
Представник відповідача у судовому засіданні заявив аналогічну позицію та просив відмовити позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі.
За клопотанням представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження.
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю „Титан-Ойл" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області 21 жовтня 2009 року (а.с.41) та з 20 жовтня 2010 року перебуває на обліку у податковому органі (а.с.44).
Так, у період з 22 по 24 січня 2013 року посадовими особами Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Титан Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП "Ріо-гранде", ПП "Джетта-Плюс" за період з 01 липня по 31 липня 2010 року.
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30 січня 2013 року №16/22-10/36812455, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пункту 3.1 статті 3, п.п.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року в сумі 220609,79 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 85377,71 грн.; п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.5.1, п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 176487,84 грн.; за грудень 2010 року в сумі 68302,17 грн.; ч.1 статті 203, статтей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України (а.с.9-20).
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року:
- № 0000501500, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 305 980,50 грн. (із них за основним платежем - 244790,00, за штрафними (фінансовими) санкціями - 61197,50 грн.);
- №0000511500, за яким ТОВ „Титан-Ойл" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 382 485,00 грн. (із них за основним платежем - 305 988,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76497,00 грн.) (а.с.21-22).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та кредиту за господарськими операціями з ПП „Ріо Гранде" та ПП "Джетта-Плюс", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що підлягає застосуванню до спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В свою чергу, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ПП „Ріо Гранде" та ПП "Джетта-Плюс" суд вважає, що підлягають застосуванню положення чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України "Про податок на додану вартість".
Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вимог Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту та валових витрат відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" та „"Про оподаткування прибутку підприємств", що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Враховуючи викладене, судом з'ясовано такі обставини.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ „Титан-Ойл" за КВЕД є, зокрема, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловим хімічними речовинами (46.12), роздрібна торгівля паливом (47.30)( а.с.43).
Так, 01 грудня 2010 року між ТОВ „Титан-Ойл" (покупець) та ПП "Ріо Гранде" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №1/12/2010 предметом якого є постачання продавцем нафтопродуктів, а покупець, в свою чергу, зобов'язується їх оплатити (а.с.137).
15 грудня 2010 року між ТОВ „Титан-Ойл" (покупець) та ПП "Ріо Гранде" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №15/12/2010 предметом якого є постачання продавцем нафтопродуктів позивачеві (а.с.84).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ПП "Ріо Гранде" у період протягом грудня 2010 року виконало постачання нафтопродуктів позивачеві згідно додатків до договору.
Факт постачання нафтопродуктів за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 16 грудня 2010 року №15 (а.с.88), від 20 грудня 2010 року №21 (а.с.89) та видатковими накладними (а.с.83,86), а також відповідними рахунками-фактурою (а.с.82,85) на загальну суму 409 813,00 грн. (із них ПДВ - 81962,60 грн.)
Суд зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).
При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Так, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні, за змістом яких ПП "Ріо Гранде" виконує перевезення нафтопродуктів на замовлення ТОВ „Титан-Ойл" (а.с.84,87).
Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ „ Титан-Ойл " за поставлений товар, здійснювало у готівковій формі про що свідчать відповідні касовий ордер та квитанції до прибуткового касового ордера (а.с.151-172).
Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Джетта-Плюс" судом встановлено наступне.
Так, внаслідок укладення трьохстороннього договору про передачу заборгованості між ТОВ "Епіка", ПП "Джетта-Плюс" та ТОВ „ Титан-Ойл " (а.с.146), ПП „Джетта-Плюс" взяло на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів позивачеві.
Факт постачання товару ПП "Джетта-Плюс" підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 30 вересня 2010 року №13,5 (а.с.147), видатковою накладною (а.с.148) на загальну суму 1058927,00 грн. (із них ПДВ - 176484,84 грн.)
Судом встановлено також, що розрахунок з ПП „Джетта-Плюс" за поставлений товар ТОВ „ Титан-Ойл" здійснювало у готівковій формі, про що свідчать відповідні касові ордери (а.с.173-181) та квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 182-186).
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що придбані нафтопродукти, до їх подальшої реалізації позивачем, зберігаються у сховищах за договором зберігання з МПП „Елегія" (а.с. 246).
На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ПП "Ріо Гранде", ПП "Джетта-Плюс" нафтопродуктів позивачем надано до суду договори купівлі-продажу, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.187-242).
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем розрахункові документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача договірних зобов'язань.
При цьому суд критично оцінює позицію представника відповідача про те, що видаткові накладні № РН-0000015 від 16 грудня 2010 року, № РН-0000021 від 20 грудня 2010 року, № РН-0000013,5 від 30 вересня 2010 року, товарно-транспортні накладні №№ 2116, 2120, які, на думку представника відповідача, не містять обов'язкових реквізитів, не мають юридичної сили та не можуть підтверджувати господарські операції.
Так, дослідивши зміст вказаних документів, суд дійшов висновку, що попри окремі недоліки в оформленні договору та первинних бухгалтерських документів, видається можливим ідентифікувати суб'єктів здійснення вказаних господарських операцій, як того вимагає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, вказані документи містять дані щодо постачальника, платника та одержувача товару.
Крім того, з інших документів, що містяться у матеріалах справи, вбачається фактичний рух активів позивача у зв'язку з його господарськими відносинами з контрагентами ПП"Джетта-Плюс", ПП "Ріо Гранде".
Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ „ Титан-Ойл" та ПП"Джетта-Плюс", ПП "Ріо Гранде", а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 61197,50 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000501500 та у сумі 76497,00 грн. застосованих податковим повідомленням-рішенням №0000511500.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.
Стосовно позовної вимоги позивача про визнання відсутності повноважень (компетенції) у Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо самостійного визнання недійсними (нікчемними) правочинів укладених між ТОВ "Титан-Ойл" та ПП "Ріо-гранде", ПП "Джетта-Плюс" укладених у III-IV кварталі 2010 року, згідно акту №16/22/36812455 від 31 січня 2013 року складеного за результатами проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП "Ріо-гранде", ПП "Джетта-Плюс" за період з 01 липня по 31 липня 2010 року, суд зазначає таке.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (стаття 1).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Виходячи зі змісту вказаного положення Кодексу адміністративного судочинства України, з вимогами щодо наявності чи відсутності компетенції (повноважень) відповідача - суб'єкта владних повноважень може звернутись тільки суб'єкт владних повноважень.
За таких умов суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2328,41 грн. (а.с.7,8), а тому сума судового збору - 2294,00 грн відповідно до задоволених майнових вимог підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ"Титан-Ойл".
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000501500 від 23 квітня 2013 року, яким "Титан-Ойл" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 305 987,50 грн. (за основним платежем у сумі - 244 790,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 61197,50 грн.).
Скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000511500 від 23 квітня 2013 року, яким ТОВ "Титан-Ойл" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 382 485,00 грн. (за основним платежем у сумі - 305 988,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 76497,00 грн.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити..
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл" судовий збір у розмірі 2294,00 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути 2294,00 грн (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні, нуль копійок ) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Знам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук