Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
09 липня 2013 року Справа № 811/1851/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Прокурора Кіровського району м.Кіровограда, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби
до відповідача - Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №11
про стягнення коштів за податковим боргом.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора Кіровського району м.Кіровограда, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) до Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 (далі - відповідач) про стягнення узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 438 393,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 438 393,00 грн, який є узгоджений Підприємством, а відтак - підлягає стягненню.
У судовому засіданні прокурор та представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби вимоги позову підтримали та зазначили, що вказана сума податкового боргу відповідачем не погашена.
Відповідачем подано письмові заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Так, не спростовуючи наявності податкового боргу, відповідач вважає, що позивачем не використаного повного переліку дій, встановленого законом щодо погашення податкового боргу комунального підприємства щодо продажу внесеного у податкову заставу майна позивача згідно акту опису від 21 травня 2009 року.
Представник відповідача у судовому засіданні заявила аналогічну позицію та просила суд відмовити позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі.
За клопотанням представника позивача, яке підтримав прокурор та проти якого не заперечувала представник відповідача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №11 з 10 липня 1998 року зареєстроване Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа (а.с.43).
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.
У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Позивач стверджує про наявність у відповідача узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 438 393, 00 грн.
Даний борг нарахований податковим органом по строку сплати відповідно до декларацій з податку на додану вартість, а саме: №9008546595 від 14 жовтня 2011 року у сумі 25 237,00 грн.; №9013390720 від 12 грудня 2011 року у сумі 26 834,00 грн.; №9005563302 від 15 лютого 2012 року у сумі 25 021,00 грн.; №9011334770 від 14 березня 2012 року у сумі 25 047,00 грн.; №9020115116 від 19 квітня 2012 року у сумі 21 684,00 грн.; №9026730730 від 16 травня 2012 року у сумі 29 544,00 грн.; №9041519841 від 19 липня 2012 року у сумі 24 482,00 грн.; №9049558385 від 16 серпня 2012 року у сумі 34 412,00 грн.; №9056407497 від 18 вересня 2012 року у сумі 32 290,00 грн.; №9026730730 від 16 травня 2012 року у сумі 42 139,00 грн.; №9079227221 від 17 грудня 2012 року у сумі 36 856,00 грн.; №9085260295 від 18 січня 2013 року у сумі 43 962,00 грн.; №9007930222 від 19 лютого 2013 року у сумі 43 775,00 грн. (а.с.6-40)
Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача за податком на додану вартість є узгодженим.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається, зокрема, платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкові вимоги: форми "Ф" №1/2270; форми "Ю2" №2/22 (а.с.41-42). Проте таку вимогу відповідач залишив без реагування, не сплативши відповідну суму до Державного бюджету України. Наразі вказана податкова вимога не відкликана та не скасована.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 438 393,00 грн. (з податку на додану вартість), що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.46-82).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із системного зв'язку положень Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне вказати також, що приписи статті 96 Податкового кодексу України, якою передбачено погашення боргу комунальних підприємств шляхом проведення процедури, пов'язаної з залученням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, є спеціальною нормою однак застосовується у випадку відсутності коштів боржника на рахунках у банках, що його обслуговують.
Тобто, процедурі погашення податкового боргу комунальних підприємств, передбаченій приписами статті 96 Податкового кодексу України, повинна передувати процедура погашення податкового боргу, передбачена положеннями статті 95 Податкового кодексу України.
За таких умов судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що позивачем спочатку мають бути вчинені дії щодо продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства згідно акту опису майна від 21 травня 2009 року.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності податкового боргу та надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість на суму 438 393,00 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23224392) податковий борг у розмірі 438 393,00 грн. (чотириста тридцять вісім тисяч триста дев'яносто три гривні) на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (рахунок-отримувач: УДКСУ у м.Кіровограді Кіровоградської області, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, КЗПО банка 38037409, рахунок 31114029700002, код платежу 14010100).
Постанова суду набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук