Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
09 липня 2013 року Справа № 811/1931/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів"
до відповідача - Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2013 року №0000571500, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60 189,00 грн, в тому числі 40126, 00 грн. за основним платежем та 20063,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000581500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 46145,00 грн., в тому числі 46145,00 грн. за основним платежем.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" податковим органом помилково та протиправно, без наявності достатніх на те підстав зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту та валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ "Аверт" та ПП "Анві продукт". Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, у ході позапланової перевірки ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Аверт" за липень, грудень 2011 року, ПП "Анві продукт" за жовтень 2011 року та складення відповідного Акту не було встановлено факту передачі позивачеві товару, придбаного ним у ТОВ "Аверт" та ПП "Анві продукт", що свідчить про укладення позивачем угод без мети реального настання правових наслідків. Відтак, вважає відповідач, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, обсяги придбання товарів у ПП "Анві продукт" та ТОВ "Аверт" та сформовано податковий кредит на підставі зазначених правочинів. За таких умов відповідач вважає, що ним правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.33-36).
У судове засідання представник позивача не прибув, надавши до суду клопотання про перенесення судового розгляду справи у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження та неможливістю прибути до Кіровоградського окружного адміністративного суду. У задоволені вказаного клопотання ухвалою суду представникові відповідача було відмовлено.
За клопотаннями представника позивача подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.178).
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області 22 квітня 2005 року (а.с.25)
Так, у період з 29 по 30 квітня 2013 року посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Аверт" за липень, грудень 2011 року, ПП "Анві продукт" за жовтень 2011 року.
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15 травня 2013 року № 273/2200/33455200, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 40126,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на суму 8000 грн., жовтень 2011 року на суму 15240,00 грн., за грудень 2011 року на суму 16886,00 грн. та пунктів 138.2 статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 46145,00 грн. (а.с.8-21)
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2013 року:
- № 0000571500, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60 189,00 грн (із них за основним платежем - 40126, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20063,00 грн.);
- №0000581500, за яким ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 46145,00 грн. (із них за основним платежем - 46145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.) (а.с. 22-23).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Аверт", ПП "Анві продукт".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Водночас, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту та валових витрат є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ПП "Анві продукт" та ТОВ "Арвет" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" за КВЕД є, зокрема, виробництво неметалевих мінеральних виробів (23.19), виробництво й оброблення інших скланих виробів, у тому числі технічних (46.90) (а.с.174-175).
Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення основного виду діяльності ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" замовило у ТОВ "Арвет" матеріали, а саме: смолу, затверджувач ИЗОМТГФА, смолу епоксидну Epikоt 827, ровінг ЕС-13-4800 (а.с. 109).
Факт отримання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 29 липня 2011 року №43(а.с.111), від 05 грудня 2011 року №48 (а.с.121), від 29 грудня 2011 року №63 (а.с.123), видатковими накладними та відповідними рахунками (а.с.110,120,122) на загальну суму 149 311,80 грн. (із них ПДВ - 29 862,36 грн.)
Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" за придбаний товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчить виписки по особовому рахунку позивача (а.с. 112,113,124-129).
Згідно пояснень представника позивача перевезення придбаного у ТОВ „Арвет" товару здійснювалося силами постачальника. З огляду на те, що товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, суд вважає, що їх даних обставин відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій між Товариством та спірним постачальником.
Представником позивача зазначено також, що придбані у ТОВ "Арвет" матеріали ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" використовує в своїй господарській діяльності для виробництва склопластикових виробів, а саме, склопластикових драбин, стрем'янок та склопластикового прутка для протягування кабелю між колодязями (а.с.109,137-139).
Оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків та їх перевезення автомобільним транспортом, то за даних обставин відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій між Товариством та спірним постачальником. Розвантаження
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП "Анві продукт" судом встановлено наступне.
З метою здійснення основного виду діяльності ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" придбало у ПП "Анві продукт" матеріали, а саме: смолу епоксидну ЕД-20, затверджувач ИЗОМТГФА, вузол поворотний.
Факт надання отримання товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 28 жовтня 2011 року №57 (а.с.113), видатковою накладною та відповідним рахунком (а.с.114,) на загальну суму 91 440,00 грн. (із них ПДВ - 18 288,00 грн.)
Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" за придбаний товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчить виписки по особовому рахунку (а.с. 116,117,118,119).
На підтвердження факту транспортування придбаного у ПП "Анві продукт" товару, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні від 29 липня 2011 року, від 28 жовтня 2011 року, від 05 грудня 2011 року та від 29 грудня 2011 року, за змістом яких ПП "Анві продукт", виконує перевезення вищезазначеного товару на замовлення ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів".
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договором поставки.
Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" та ТОВ "Аверт", ПП "Анві продукт", а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 20063,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000571500.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 1063,34 грн (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000571500, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60 189,00 грн (із них за основним платежем - 40126, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20063,00 грн.);
Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000581500, яким ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 46145,00 грн. (із них за основним платежем - 46145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.).
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" судовий збір у розмірі 1063,34 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути 1063,34 (одну тисячу шістдесят три гривні, тридцять чотири копійки) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук